Валеріо Чолі (; також Чіґолі або Джоґолі; нар. бл. 1529, Сеттіньяно —(25) 29 грудня 1599) — італійський скульптор епохи Відродження.
Біографічні відомості Валеріо Чолі народився близько 1529 (1530) року у Сеттіньяно, селі поблизу Флоренції. На нього вплинули роботи його батька, Сімоне Чолі (). З 15 років працював із Ніколо Тріболо, через чотири роки переїхав до Риму, де працював із Рафаелло да Монтелупо. Він помер у 1599 році. Його син, Сімоне Чолі, теж був скульптором. Учнем Чолі був архітектор та скульптор Ґерардо Сільвані.
Роботи Найвідомішою роботою є фонтан Баккіно (1560) у садах Боболі, біля входу на площу Пітті у Флоренції. Робота зображає карлика-блазня при дворі Козімо I, на іронічне прізвисько «Морґант» (на честь велетня з поеми Луїджі Пульчі «Морґант»), який голим сидить на черепасі, наче п'яний Бахус, звідти й назваhttps://www.frilligallery.com/goto/popup/catalogue-detail/show/268,5/morgante-dwarf-from-boboli-garden. 1579 року цю статую переробили на фонтан. Відомо, що Чолі виконав статую й другого блазня, Барбіно (). Ще дві роботи Чолі у співпраці з Джованні Сімоне Чолі () можна знайти в садах — «Людина, що копає» () і «Людина, що виливає відро у чан» ().
Інші його відомі роботи включають «Сатир із флягою» (; музей Барджелло) та уособлення музи Скульптури на могилі Мікеланджело Буонарроті в базиліці Санта-Кроче. Разом із Джованні Вінченцо Казалі він допоміг завершити статую Івана Богослова () для каплиці Сан-Лука в монастирі Сантіссіма-Аннунціата у Флоренції.
Галерея
Примітки
а. Іноді йому приписують авторство усіх трьох муз — Живопису, Скульптури та Архітектури. Вазарі ж писав, що музу Живопису замовили Баттіста Лоренці, Скульптури — Джованні дель Опера, а вже Архітектури — Валеріо Чолі
Виноски
Джерела