Касетні засоби ураження (касетні бомби, касетні боєприпаси, касетні снаряди) — засоби ураження, різновид контейнера, що містять від двох до кількох сотень однотипних касетних бойових елементів (КБЕ, суббоєприпасів), які розкидаються на заданій висоті над поверхнею землі. Розкидані над певною територією бойові елементи забезпечують ураження більшої площі в порівнянні з боєприпасом-моноблоком.
Касетні конструкції здобули поширення у всіх видах засобів ураження — це і авіабомби і артилерійські снаряди, і реактивні снаряди РСЗВ та головні блоки тактичних ракет.
Касетні засоби ураження можуть бути використані як для ураження цілі в момент обстрілу, так і дистанційного мінування.
Слід зазначити, що окрім одноразових касетних засобів ураження, існують багаторазові касетні контейнери, які кріплять на бойові літаки й призначені для розкидання касетних бойових елементів (наприклад, КМГУ-2, MW-1 та інші).
Бойові елементи
Касетні бойові елементи за їхніми найважливішими ознаками можна поділити так: наявність системи керування — некеровані бойові елементи вільного розсіювання або керовані (зазвичай для ураження броньованих цілей) форма — симетричні навколо осі (сферичні, овальні, циліндричні, тощо) та асиметричні (секторної форми, «пелюстки», тощо) спосіб орієнтування в польоті — з гіроскопічною стабілізацією (розкручування бойового елементу відбувається в польоті завдяки його конструктивним особливостям) або ж аеродинамічною стабілізацією (можуть мати стабілізатори у вигляді пір'я, стрічки, парашуту, тощо) спосіб викидання бойових елементів із касетних засобів ураження — через торець корпусу контейнера, або ж в радіальному напрямі внаслідок детонації розтягнутого вишибного заряду місце підриву бойових елементів — наземного підриву (контактний підривач), з підкиданням після удару об землю, або ж бойові елементи з траєкторним підривом.
Заради більш рівномірного розкидання бойових елементів у деяких касетних боєприпасах використано двоетапне розкидання: спочатку відбувається розкидання проміжних блоків, а вже із них відбувається розпорошення касетних бойових елементів.
Типи касетних боєприпасів
Запалювальні
Дія запалювальних касетних бомб подібна до дії конвенційних запалювальних бомб. Вони розраховані для підпалів об'єктів і містять, як правило, білий фосфор чи напалм, як також протипіхотні та протитанкові елементи для послаблення опору ворога. Перед тим, як скидати на міста, застосовують конвенційні вибухові бомби з метою зруйнування дахів та мурів будинків щоб уражати займисті матеріали.
Одним з перших прикладів таких бомб, був так званий «Хлібний кошик» Молотова, що вперше застосував Радянський Союз в ході війни проти Фінляндії узимку 1939—1940 років.
Протипіхотні Протипіхотні касетні бомби використовують осколкові бомбочки і розраховані для знищення м'яких неброньованих цілей. Цей тип касетної бомби разом із запалювальною були першими, що їх виготовляли німці в Другу світову війну. Їх разом з часовим механізмами та підривними пастками горезвісно використовували під час так званого Блітц-кріґ для того, аби призупинити гасіння пожеж та внормування життя після бомбардувань. Для атакування траншей до них додавались контактні детонатори.
Цей тип зброї поширено застосовувався під час В'єтнамської війни, де скинули мільйони тонн боєприпасів на Лаос, Камбоджу та В'єтнам.
Протитанкові
Більшість бронебійної зброї має кумулятивні боєголовки для пробивання броні танка чи бронемашини. У деяких випадках з метою успішного ураження бронетехніки використовуються керовані снаряди. Сучасні керовані снаряди, як, скажімо, в американському CBU-97 можуть містити з кумулятивні боєголовки або вибухові бронепроникачі.
Некеровані боєснаряди розраховані для ефективного знешкодження траншей та укриттів. Для спрощення виробництва та поліпшення ефективного ураження різних цілей бойові елементи таких касетних боєприпасів виготовляють з осколково-фугасним та кумулятивним ефектом (наприклад, DPICM).
Приклади протитанкових касетних боєприпасів з бойовими елементами, що діють за принципом ударного ядра: разова авіаційна бомбова касета РБК-500 СПБЭ, касетні артилерійські снаряди SMArt 155, XM898 та XM982 SADARM, BONUS, некеровані реактивні снаряди 9М217 з СПБЭ для БМ-21 «Град», 9М55К1 з бойовими елементами «Мотив-3М» для БМ-30 «Смерч», тощо.
У колишньому Радянському Союзі ще в часи Другої світової війни створили низку кумулятивних протитанкових авіаційних бомб (ПТАБ). Згодом були створені касетні авіаційні бомби РБК-250, РБК-500 та контейнер КМГУ для розкидання протитанкових авіаційних бомб калібру 1 та 2,5 кг: ПТАБ-1М, ПТАБ-2,5 КО, ПТАБ-2,5 та самонавідних бойових елементів (СПБЭ).
Протиаеродромні
Протиаеродромна касетна бомба, як, скажімо, британська JP233 розрахована на проникнення бетону перед вибухом, що уможливить ушкодити та знищити поверхню злітно-посадкової смуги. У випадку бомби JP233 вона створює кратери за допомогою дворівневих боєголовок, котрі складаються з кумулятивних та звичайних вибухових. Кумулятивна головка створює невеличкий кратер в бетоні після чого його розмір збільшується конвенційними вибуховим пристроєм.
Протиаеродромна зброя переважно застосовується вкупі з протипіхотною, оснащеною часовими механізмами та підривними пастками для сповільнення процесу відновлення злітно-посадкових смуг.
Мінувальні Коли застосовується касетна бомба для розкидання мін, то мінні боєприпаси не вибухають одразу, а ведуть себе як звичайні наземні міни. Як правило, така бомба складається з комбінації протипіхотних та протитанкових мін. Оскільки розкидані міни лежать на поверхні землі просто неба, то певні типи протипіхотних мін після падіння на землю викидають розтяжкові дротики при урухомленні яких міни вибухають. Це робиться з метою ускладнити очищення мінних полів.
Певні типи мін мають самоліквідатори, що спрацьовують після періоду 4-48 годин з метою запобігти непрохідності поля битви чи зменшення зусиль у їх знешкодженні після бою.
Хімічні Протягом 1950-х та 1960-х років США та Радянський Союз розробили касетні бомби для поширення хімічної зброї. У 1993 році прийнято Конвенцію про заборону хімічної зброї. США та Росія зараз у процесі знищення запасів хімічної зброї. Вони також отримали відтермінування для повного його знищення.
Електрокоротильні Електрокоротильна касетна зброя CBU-94/B вперше була застосована американцями у війні в Косово 1999 року. Вона складається з ємності, заповненої 202 боєприпасами BLU-114/B. Кожен такий боєприпас містить невеликий вибуховий заряд для розкидання 147 котушок чудового струмопровідного волокна, як правило, карбонового волокна або покритого алюмінієм скловолокна. Мета такої бомби знеструмити та зруйнувати лінії електропередач через закорочення високовольтних ліній та електричних підстанцій.
У Сербії внаслідок першої атаки вивели з ладу 70 % усього електропостачання. За неперевіреними даними для відновлення однієї трансформаторної підстанції після нападу зі застосуванням струмопровідного волокна залучили 500 людей, що працювали майже 15 годин.
Листівкові
Бомба LBU-30 розрахована на скидання і поширення великої кількості листівок. (Поширення листівок з літаків є частиною тактики військової пропаганди). Розкидання листівок малими розпорошувальними пристроями касетної бомби уможливлює їх цілеспрямування на конкретну територію, а не рознесення вітром на великі відстані. Касетна бомба LBU-30 містить пристрої SUU-30 для поширення листівок. Самі поширювачі переважно складаються з частин старих бомб. Цей тип касетної бомби тестувався на військово-повітряній базі Eglin у 2000 році і скидався літаком F-16 з висоти 6100 мПерекладено з відповідної статті англійської Вікіпедії.
Принцип дії Принцип дії касетних снарядів на прикладі 155-мм касетного артилерійського снаряда SMArt 155.
Фаза Зображення Опис1 Відбувається постріл касетного снаряда аналогічно звичайному2 Снаряд летить в повітрі за звичайною балістичною траєкторією3 На заданій ділянці траєкторії (таймер, тощо) спеціальний механізм (вишибний заряд) відокремлює бойові елементи від контейнера4 Відокремлені від контейнера касетні бойові елементи падають вниз5 Для стабілізації в польоті та сповільнення касетні бойові елементи можуть викидати парашути, стрічки, пелюстки, тощо6 Протитанкові касетні бойові елементи можуть використовувати спеціальні механізми для пошуку цілей, й приводитись в дію на заданій відстані від них. Осколково-фугасні — вибухати при контакті з поверхнею, запалювальні — займатись й горіти при падінні.
Бойове застосування
Друга світова війна
Радянський Союз вдався до використання касетних авіабомб іще в ході «Зимової війни» проти Фінляндії взимку 1939—1940 року. Там авіабомби РРАБ-3 споряджені запалювальними бойовими елементами отримали народну назву Хлібний кошик Молотова.
Нацистська Німеччина інтенсивно застосовувала касетні авіабомби з уламковими бойовими елементами (так званий «Метелик» або «метеорна бомба») в битві за Британію та операції «Барбаросса». Вперше Люфтваффе скинуло ці бомби 28 жовтня 1940 року над ІпсвічемCaptain Charles Morris Cann auf der Webpräsenz der Royal Engineers Association — Bomb Disposal BranchChris Ransted: Bomb Disposal in World War Two, Pen and Sword, Barnsley 2017, ISBN 978-1-52671-565-4, Kapitel 4. 13 та 14 червня 1943 року близько трьох тисяч таких боєприпасів було скинуто на міста Грімсбі та разом з багатьма унітарними запалювальними та фугасними авіабомбами. Авіаналіт забрав життя 163 жертвMartin Brayley: The British Home Front 1939–45, Osprey Publishing, Oxford / New York 2005, ISBN 978-1-841-76-661-4, S. 41, а нерозірвані бойові елементи знаходили і через десятиліття по завершенню війни. Тогочасна військова цензура заборонила поширення інформації про це бомбардування.
Вже в перший день Німецько-радянської війни касетні боєприпаси з бойовими елементами SD 2 відіграли важливу роль: Люфтваффе скористалось ними та важчими унітарними авіабомбами SD 10 для знищення літаків радянської авіації на землі. Тоді було знищено близько двох тисяч радянських літаків при втрачених німцями 35 літаків (15 з них були втрачені через небойові причини — в основному, через нештатне спрацювання бойових елементів, які розкидали безпосередньо з бомбових відсіків)Lonnie O. Ratley III.: Lesson of History: The Luftwaffe and Barbarossa, Air University Review Vol. 34 No. 3 (März / April 1983), S. 50–65 (pdf) Щонайменше один Ju 88 з першої хвилі був знищений внаслідок скинутої іншим літаком SD 2.
Надалі Люфтваффе застосовувало SD 2 проти радянської піхоти, позицій артилерії, транспортних колон та інших неброньованих цілей. Зокрема, Гітлер покладав велике значення на застосування SD 2 при плануванні облоги СевастополяErnst Stilla: Die Luftwaffe im Kampf um die Luftherrschaft (Dissertation), Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität, Bonn 2005, S. 139 (pdf).
Тим не менш, у серпні-вересні 1941 року радянська авіація здійснила низку із використанням, зокрема, унітарних ФАБ-250, ФАБ-500 та касетних РРАБ-3.
Американці створили точну копію німецького бойового елемента — M83, яким споряджали касетні авіабомби M28 та . Ці боєприпаси застосовували як протягом Другої світової війни, так і під час війни в Кореї та В'єтнамі.
Війна в Перській затоці
Під час операції «Буря в пустелі» в 1991 році Сполучені Штати та союзники (Франція, Саудівська Аравія, Велика Британія) скинули понад 61000 касетних авіабомб з близько 20 мільйонами касетних бойових елементів. Точна кількість використаних касетних реактивних снарядів невідома, однак, за оцінками, було розкидано близько 30 мільйонів касетних бойових елементів типу DPICM.
В зону проведення операцій «Щит пустелі» та «Буря в пустелі» було доправлено близько 30 тисяч касетних артилерійських снарядів M864 типу DPICM, однак через брак підтримки програмним забезпеченням системи управління вогнем батареї (, BCS) в бойових діях використані вони не були.