Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків (, MIS-C), або педіатричний синдром мультисистемного запалення (, PIMS / PIMS-TS), або системний запальний синдром після COVID-19 (, SISCoV) — це рідкісне системне захворювання, яке супроводжується стійкою гарячкою та вираженим запальним процесом після інфікування вірусом SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19. Синдром мультисистемного запалення в дітей також визнано можливою побічною дією в дітей після вакцинації проти COVID-19. Цей синдром може швидко призвести до виникнення небезпечних ускладнень, зокрема раптового різкого зниження кровотоку (стан, відомий як шок). Також при синдромі мультисистемного захворювання може виникнути гостра недостатність одного або кількох органів. Найвірогіднішою ознакою початку розвитку синдрому є стійка гарячка незрозумілого походження, до якої приєднуються серйозні ускладнення, після контакту з COVID-19. Важливе значення має швидке направлення дитини до спеціалістів-педіатрів, при підозрі на синдром родичам дитини необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Більшість хворих дітей потребуватимуть інтенсивної терапії.

У всіх хворих дітей спостерігається постійна гарячка, інші клінічні симптоми можуть відрізнятися. Перші ознаки синдрому можуть проявлятися гострим болем у животі з діареєю або блюванням, часто спостерігаються біль у м'язах і швидка втомлюваність, а також зниження артеріального тиску. Симптомами хвороби також можуть бути кон'юнктивіт, шкірний висип, лімфоаденопатія, набряки рук і ніг, «малиновий» язик, можлива поява різноманітних психічних розладів. Під час хвороби може відбуватися цитокіновий шторм, під час якого імунна система дитини активує надмірну та неконтрольовану реакцію у вогнищі запалення. Часто спостерігається серцева недостатність. Ускладненнями синдрому можуть стати міокардит, респіраторний дистрес-синдром, гостра ниркова недостатність і посилення згортання крові. Можуть розвинутися аномалії коронарних артерій (від розширення до аневризм).

Хоча цей синдром є небезпечним ускладненням COVID-19, смертність при ньому складає менше ніж 2 % зареєстрованих випадків. Для покращення прогнозу важливим є раннє розпізнавання синдрому та якнайшвидша допомога фахівців. У лікуванні застосовуються протизапальні препарати, хороші результати спостерігалися при застосуванні внутрішньовенного імуноглобуліну з або без глюкокортикоїдів. Часто необхідно застосування оксигенотерапії. Основним засобом лікування синдрому є симптоматична терапія. Більшість дітей, які отримують кваліфіковану лікарняну допомогу, одужують.

З часом відомості про цей нещодавно описаний синдром швидко доповнюються. Його симптоми можуть дещо схожі на синдром Кавасакі, рідкісну хворобу невідомого походження, якою зазвичай хворіють маленькі діти, при якій спостерігається запалення кровоносних судин по всьому тілу. При цьому синдромі також можуть спостерігатися ознаки інших серйозних запальних станів, характерних для дітей, включаючи інфекційно-токсичний шок і синдром активації макрофагів. Проте за всіма ознаками синдром мультисистемного запалення є окремим синдромом. Синдромом мультисистемного запалення, як правило, хворіють діти старшого віку.

Визначення синдрому дали Всесвітня організація охорони здоров'я, Королівський коледж педіатрії та здоров'я дітей і Центри з контролю та профілактики захворювань у США, хоча й з дещо відмінними назвами. Хоча вважається, що цей синдром спричинений інфекцією SARS-CoV-2, тести на антиген або антитіла до вірусу не завжди дають позитивний результат. Для диференціальної діагностики синдрому є виключення альтернативних причин, включаючи бактеріальні та інші інфекції. Низку загальних клінічних рекомендацій щодо діагностики та лікування синдрому дали Королівський коледж педіатрії, Національний інститут охорони здоров'я США, Американський коледж ревматології та Американською академією педіатрії. Повідомлялося про кластери нових випадків синдрому через 2—6 тижнів після локальних піків захворюваності коронавірусною хворобою. Існує думка, що синдром розвивається на основі уповільненого біологічного механізму у частини дітей із генетичною схильністю до імунних реакцій. Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності оцінив ризик для дітей у Європі як «низький» у цілому, ґрунтуючись на «дуже низькій» ймовірності розвитку у дитини цієї важкої хвороби. Щодо етнічної приналежності, то за останніми даними, цей синдром вражає більше дітей африканського, афро-карибського та латиноамериканського походження, тоді як хвороба Кавасакі вражає більше дітей східноазійського походження. Початкові дані про поширеність синдрому стосувалися дітей у різних частинах Європи та США, і не було даних, наскільки цей стан залишився недіагностованим в інших регіонах. Пізніше з'явилися повідомлення про випадки синдрому в інших країнах світу. Повідомлялось про виявлення подібного стану в дорослих, який назвали Синдром мультисистемного запалення в дорослих (MIS-A).

Найменування Цей синдром іменується наступними назвами, зокрема: Синдром мультисистемного запалення в дітей (MIS-C) Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків, тимчасово пов'язаний з COVID-19 Педіатричний синдром мультисистемного запалення (PIMS) Педіатричний синдром мультисистемного запалення, тимчасово пов'язаний з інфекцією SARS-CoV-2 (PIMS-TS) Педіатричний мультисистемний запальний синдром (PMIS) Кава-COVID-19 Синдром системного запалення при COVID-19 (SISCoV)

Передумови Випадки COVID-19 з вираженими симптомами хвороби в дітей спостерігались відносно рідко , можливо у зв'язку з тим, що вони зазвичай переносять хворобу в легшій формі. Початкова стадія хвороби, як правило, характеризується незначними проявами хвороби або без симптомів, тоді як пізніша стадія з ураженням легень, яка може становити загрозу для життя дорослих, зазвичай слабко виражена або відсутня. Хоча випадки важкого перебігу хвороби в дітей є винятково рідкісними, іноді дітям також необхідно проведення інтенсивної терапії. Смерть унаслідок синдрому мультисистемного запалення спостерігалась рідко.

У квітні 2020 року у невеликої групи дітей із ознаками інфекції SARS-CoV-2 або контакту з COVID-19, було виявлено симптоми, що відповідають діагностичним критеріям синдрому Кавасакі, які іноді супроводжувалися шоком. Синдром Кавасакі є рідкісним синдромом, який вражає головним чином маленьких дітей (іноді повідомлялося про випадки синдрому в дорослих ). Синдром Кавасакі є різновидом васкуліту, під час якого спостерігається запалення кровоносних судин по всьому тілу, що призводить до стійкої гарячки. Одужання зазвичай відбувається спонтанно, хоча у деяких дітей пізніше розвиваються аневризми коронарних артерій середнього розміру або великих розмірів у серці, що є потенційно смертельним ускладненням. Іноді при синдромі Кавасакі спостерігаються симптоми токсичного шоку (синдрому, спричиненого бактеріальними токсинами) — цей стан іноді називають «шоковим синдромом Кавасакі», і він характеризується систолічною гіпотензією або ознаками зниження перфузії. Хоча точна причина синдрому Кавасакі невідома, одне з вірогідних пояснень його виникнення полягає в тому, що його причиною є інфекція, яка спричинює розвиток аутоімунної та/або автозапальної реакції в дітей, які генетично до них схильні. Спеціального діагностичного тесту для синдрому Кавасакі не існує, і встановлення діагнозу ґрунтується на різних комбінаціях клінічних і лабораторних симптомів (включаючи постійну гарячку, поширені висипання, збільшення лімфатичних вузлів, кон'юнктивіт, зміни на слизових оболонках, і набряклість рук і ніг).

Симптоматика Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків (або педіатричний синдром мультисистемного запалення, тимчасово пов'язаний з інфекцією SARS-CoV-2) — це системне захворювання, що характеризується постійною гарячкою, значно вираженим запальним процесом (гіперзапалення) і порушенням функції органів, які пов'язані з впливом COVID-19 Початок розвитку синдрому може бути пізнішим або одночасним з одночасним інфікуванням SARS-CoV-2 , яке може пройти без симптомів. Тривалість часу для розвитку синдрому після первинної вірусної інфекції, ще обговорюється, хоча синдром може розвинутися між першим і другим тижнем інфікування. Епідеміологічні дані свідчать про те, що розпізнавання синдрому зазвичай може відтягуватися на 2–6 тижнів, і зазвичай встановлюється на 3–4 тижні хвороби. До цього моменту в дітей часто виробляються антитіла до SARS-CoV-2, але результати тестування на коронавірус при проведенні ПЛР є негативними.

Синдром мультисистемного запалення може відповідати деяким або всім діагностичним критеріям синдрому Кавасакі (тобто «повного» або «неповного»/«атипового» підтипу), або шокового стану при синдромі Кавасакі. Цей синдром може вражати всі вікові групи дітей, починаючи від раннього дитинства до підліткового віку. Синдром також може мати спільні клінічні ознаки з іншими педіатричними запальними станами, включно синдром токсичного шоку, вторинний гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз та синдром активації макрофагів. Були зареєстровані випадки коінфекції з іншими збудниками.

У хворих дітей завжди спостерігається стійка гарячка. Інші клінічні прояви синдрому можуть варіювати. На відміну від гострої форми COVID-19, більшість дітей мають шлунково-кишкові симптоми, зокрема діарею, блювання та сильний біль у животі (іноді досить сильний, щоб припустити апендицит). Також часто спостерігаються біль у м'язах, швидка втомлюваність та загальна слабкість. Деякі симптоми, схожі на синдром Кавасакі, які спостерігаються частіше в дітей віком до 5 років, включають зміни слизової навколо рота («малиновий язик», потріскані губи тощо), почервоніння очей (кон'юнктивіт без гною), поширений висип (як при лейкоцитокластичному васкуліті) , червоні або набряклі руки та ноги та збільшення лімфатичних вузлів. Також може спостерігатися біль у грудній клітці або шиї. ​​Повідомлялося також про появу сильного головного болю і зміну психічного стану разом із різними неврологічними розладами. Повідомлялось про появу симптомів менінгіту, а також про симптоми септичної енцефалопатії, інсульту та синдрому Гієна-Барре. У частини хворих спостерігається артеріальна гіпотензія та навіть явища шоку, що може бути причиною невідкладної госпіталізації до реанімаційного відділення.

Дуже часто при синдромі мультисистемного запалення спостерігається ураження серцево-судинної системи. Поширеними є також прояви гострої серцевої недостатності у вигляді дисфункції лівого шлуночка, і часто фракція викиду лівого шлуночка в хворих нижча 60 %. Шок при синдромі мультисистемного запалення часто має міокардіальне походження, головним чином унаслідок ураження лівого шлуночка. Респіраторні симптоми проявляються рідше, і зазвичай не є основними ознаками синдрому. Утруднене дихання при синдромі мультисистемного запалення часто пов'язане з шоком, і вказує на появу серцевої недостатності. У частини дітей спостерігаються ознаки цитокінового шторму, включно з надзвичайно високими рівнями інтерлейкіну-6 у сироватці крові, та необхідністю інотропної підтримки для підтримки серцевого викиду. Часто спостерігається розвиток аномалій коронарних артерій, зокрема їх дилатація. У частини дітей розвиваються аневризми коронарних артерій. Часто спостерігаються різноманітні зміни на ЕКГ. Серед інших уражень серцево-судинної системи спостерігаються запалення клапанів серця (вальвуліт) та перикарду (перикардит). Також було зареєстровано ехокардіографічні ознаки міокардиту.