Обстріли Києва — серія артилерійських, ракетних та дронових ударів, завданих збройними силами Росії і переважно спрямованих на цивільні об'єкти столиці України, яка протягом російського вторгнення в Україну стала однією з ключових мішеней для агресора. Атаки спричинили масштабні руйнування інфраструктури, численні жертви серед цивільного населення та масові евакуації. Згідно з нормами міжнародного права, кваліфікуються як частина воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні. Мають ознаки терористичних актів, замаскованих під нібито випадкові удари по промислових підприємствах міста, проте фактично спрямованих на залякування населення, дестабілізацію життєдіяльності міста та створення гуманітарної кризи.
Через російську агресію проти України з 24 лютого 2022 року по 2 серпня 2026 року в місті загинуло 493 людини, з них 35 — діти, ще щонайменше 2907 жителів міста зазнали поранень. Найбільш смертоносними днями стали 29 грудня 2023 року та 8 липня 2024 року — по 33 загиблих, 31 липня 2025 — 32, 2 липня 2026 — 31, 17 червня 2025 — 28, 2025 — 25, 14 травня 2026 — 24, 6 липня 2026 — 19, 24 квітня 2025 — 13 та 20 березня 2022 — 12, разом ці дні охоплюють половину всіх загиблих. Переважна кількість загиблих спричинена ракетними ударами, а кожен п'ятий випадок — атаками ударних БпЛА.
Найбільшу кількість жертв зафіксовано у Шевченківському районі, а найбільші масштаби пошкоджень — у Солом'янському. Найбільш інтенсивним, руйнівним та кривавим місяцем війни став березень 2022 року, коли місто перетворилося на прифронтове, а деякі його райони перебували в зоні досяжності російської артилерії. А число жертв серед цивільного населення у 2025 році зросло до найвищого рівня.
У 2022 році у Києві повітряна тривога оголошувалася 643 рази загальною тривалістю 27 діб, 9 годин і 48 хвилин, у 2023 році зафіксували 302 тривоги сумарною тривалістю 16 діб, 17 годин і 18 хвилин, у 2024 році — 502 тривоги загальною тривалістю 22 доби, 14 годин і 10 хвилин, у 2025 році — 511 тривог загальною тривалістю 30 діб, 20 годин і 24 хвилини. Найдовша повітряна тривога безперервно тривала 11 годин 13 хвилин — з 19:52 1 липня до 07:05 2 липня 2026 року. Найтриваліший період без повітряних тривог 15 діб, 12 годин і 33 хвилини — з 04:45 2 жовтня до 16:12 17 жовтня 2023 року.
Система протиповітряної оборони Києва організована за багаторівневою схемою захисту. ЗРК великого радіусу дії (Patriot, SAMP/T) виконують ключову функцію перехоплення (аеро)балістичних ракет на значних відстанях і висотах. Системи середнього радіусу (NASAMS, IRIS-T, Бук-М1) забезпечують знищення крилатих ракет, літаків, гелікоптерів та частини БпЛА. Зенітні установки малого радіусу (Gepard, Avenger) «добивають» цілі, що прорвалися через основні рубежі оборони, переважно ударні дрони та крилаті ракети, на низьких висотах. Додатково, мобільні вогневі групи, оснащені екіпажами на пікапах із кулеметами, автогарматами та ПЗРК, які застосовуються для боротьби з повільними цілями.
У 2025 році фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва нараховував близько 4300 укриттів, розподілених за районами: у Голосіївському — 493 об'єкти; Дарницькому — 580, Деснянському — 290, Дніпровському — 530, Оболонському — 468, Печерському — 341, Подільському — 272, Святошинському — 517, Солом'янському — 458 та Шевченківському — 350. З цієї кількості 512 є спеціалізованими (сховищами та протирадіаційними укриттями), які розташовані на об'єктах критичної інфраструктури й призначені для захисту працівників. Інші 3788 укриттів доступні для населення, при цьому приблизно чверть із них — це споруди подвійного призначення (метрополітен, тунелі, паркінги, підземні переходи, підземні торгові центри тощо), решта — найпростіші укриття (підвальні та інші приміщення у підземних, підвальних та цокольних поверхах, фортифікаційні споруди (щілини).
Хроніка подій
2022 рік
У період з 24 лютого по 2 квітня 2022 року російські окупаційні війська намагалися взяти місто під свій контроль, проте їхні спроби були відбиті силами оборони України. У передмістях та на околицях столиці точилися інтенсивні сухопутні бої, а саме місто неодноразово піддавалося систематичним обстрілам, здебільшого із застосуванням різних видів артилерії (мінометної, ствольної, реактивної). Після витіснення окупантів з Київщини атаки продовжилися дистанційно, з використанням ракет, що запускалися переважно з території Республіки Білорусь (до вересня 2022 року), Російської Федерації та з акваторій Чорного і Каспійського морів. А починаючи з 17 жовтня 2022 року Київ також періодично зазнає ударів російських безпілотників іранського виробництва, основною ціллю яких стала критична інфраструктура, зокрема енергооб'єкти. Через нестабільність електропостачання 23 жовтня НЕК «Укренерго» запровадила у Києві графіки погодинних стабілізаційних відключень електроенергії тривалістю від 6 до 8 годин на добу, які фактично діяли до 12 лютого 2023 року.
Станом на кінець 2022 року, за даними Київської міської військової адміністрації, місто зазнало 52 російських повітряних атак. Загальна тривалість повітряної тривоги склала 29 днів .
За даними на 13 грудня 2022 року, в Києві пошкоджено понад 678 об'єктів, у тому числі понад 350 житлових будинків, 80 об'єктів житлово-комунального господарства, 77 закладів освіти, 26 — охорони здоров'я та 25 об'єктів транспортної інфраструктури . В лютому 2023 року Віталій Кличко заявив про руйнування або пошкодження близько 800 будинків, із яких 417 — житлові; пошкодження 17 будинків були дуже великі .
Червень 2022 року
Вранці близько 6:20 у неділю 26 червня 2022 року стратегічні бомбардувальники Ту-95 і Ту-160 завдали удару по Київщині ракетами Х101. Вони злетіли в районі Каспійського моря та Астрахані. Було випущено таких ракет від 4 до 14. Українська ППО спрацювала, частину ракет (одну чи дві) було збито. Утім, у Києві пролунали кілька вибухів, одна з ракет влучила у 9-поверховий житловий будинок на Лук'янівці у Шевченківському районі. Унаслідок цього були частково зруйновані 7-й, 8-й та 9-й поверхи та слалася пожежа. Під завалами опинилися люди, яких визволили в ході пошуково-рятувальних робіт. Одна людина загинула, шестеро дістали поранення. Зокрема рятувальники витягли дитину з-під завалів .
Жовтень 2022 року
Починаючи з 8 години ранку за київським часом 10 жовтня 2022 року після оголошення масштабної повітряної тривоги на території чотирьох районів Києва пролунало кілька вибухів. Унаслідок шести влучань у Києві різних місцях було травмовано щонайменше 47 людей та загинуло 5 (також була інформація про 8 загиблих) .
2024—2025 З червня 2024 року по червень 2025 року зафіксовано збільшення кількості запущених БпЛА по Україні щонайменше у 15 разів. А починаючи з травня 2025 року також змінюється тактика їх застосування від щоденних атак сталою кількістю дронів до стратегії циклічного їх накопичення, що дозволяє ворогу здійснювати масовані комбіновані удари після кількаденних пауз.
Обстріли (2022—2026)