Шварцвальдський кінь або чорнолісовий кінь () — німецька порода міцних легкоупряжних коней. Характеристики породи Проміри Шварцвальдський кінь — тягловий кінь від легкої до середньої ваги, мускулистий ваговоз з короткою та потужною шиєю. Голова коротка і суха, плечі похилі, круп широкий і м'язистий. Ноги без надмірного волосяного покриву, копита широкі й міцні. Масть Коні шварцвальдської породи мають лише одну руду масть з чималим різноманіттям контрастних відтінків в усій породі. Проте особлива увага приділена ігреневому та освітленому рудому відтінку рудої масті, також зустрічаються бурі та вугільно-руді коні. Навмисна селекція з комбінації темної короткої шерсті та білого довгого захисного волосся почалася ще в 1875 році й досягла максимального насиченого результату, багато представників цієї породи виглядають майже чорними, хоча генетично мають руду масть і фізіологічно рудий тип пігменту. Дослідження 250 коней цієї породи, опубліковане у 2013 році, підтверджує базову руду масть шварцвальдців і спростовує вплив інших мастей, таких як ірисова (а саме ірисово-ворона).

Особливості Шварцвальдський кінь спочатку був створений для роботи в сільському та лісовому господарстві; тепер його використовують в упряжі та все частіше як верхового коня.

Історія Розведення коней у Шварцвальді — на території сучасної Баден-Вюртемберг — задокументовано з початку п’ятнадцятого століття в записах абатства Святого Петра у Шварцвальді. Тип важкого коня, Wälderpferd, використовувався для лісових і сільськогосподарських робіт, припускають, що від нього походить шварцвальдський кінь. Асоціація породи Schwarzwälder Pferdezuchtgenossenschaft була заснована в Санкт-Мергені в 1896 році, і того ж року було розпочато ведення племінної книги. У 1935 році його було об’єднано в загальну племінну книгу Бадена. Окреме ведення було відновлено після війни, у 1947 році, під керівництвом Франції. Асоціація шварцвальдських коней була повторно заснована в 1990-х роках. Після закінчення Другої світової війни було зареєстровано понад 1200 племінних кобил. З механізацією сільського господарства та транспорту попит на робочих коней стрімко впав, і до 1977 року кількість кобил впала нижче 160. У 2007 році й до сьогодні ФАО повідомляє про природоохоронний статус породи як «під загрозою зникнення».

Див. також Список порід коней Новоолександрівський ваговоз Комтойський ваговоз

Посилання Червоний список порід під загрозою зникнення Асоціація шварцвальдської породи коней Дослідження генотипу шварцвальдських коней