Ітамар Бен-Ґвір (, , Мевасерет-Ціон, Ізраїль) — ізраїльський праворадикальний політичний діяч, депутат Кнесету 24 та 25 скликань, голова партії «Оцма єгудіт» (, «Єврейська сила»). Міністр національної безпеки в 37-му уряді Ізраїлю (2022 — 2025).

Біографія Народився в Єрусалимі в традиційній родині Цадока та Шушани Бен-Ґвір. Його мати з курдських евреїв була членом Ецелю і в 14 років була заарештована британською владою. У віці 14 років, під час першої інтифади, почав зближення із правими активістами, брав участь у демонстраціях проти «Жінок у чорному». В 16 років долучився до руху «Ках», а після закінчення школи навчався в єшиві «Га-Раайон га-єгуді» () заснованій Меїром Кагане. В 1994 році Барух Гольдштейн, який належав до активістів «Ках», вчинив теракт в Печері Патріархів під час якого було вбито 29 мусульман. Після цього рух та політична партія «Ках» були визнані терорістичними організаціями та заборонені, а Бен-Ґвір продовжив свою діяльність в русі «Хазіт га-раайон» (, «Фронт ідей») до його заборони як фактичного продовження «Ках» у 1998 році. В листопаді 2022 року у промові до річниці вбивства Меїра Кагане заявив що не згоден з усіма ідеями Кагане. Це стало приводом до критики з обох боків: як від прихильників, через зраду, так і від противників Кагане через саму участь у заході на його честь.

Через членство Бен-Ґвіра у «Ках» та його радикальні переконання ЦАГАЛЬ відмовив йому у призові.

В 1995 році за кілька місяців до вбивства Іцхака Рабіна Бен-Ґвір пообіцяв дістатися до Рабіна так само, як дісталися до його автівки, демонструючи при цьому викрадену емблему його «Кадилака». Того ж року під час традиційного маскараду на Пурим Бен-Ґвір вдягнув білий халат та погони зображаючи Баруха Гольдштейна. До 2020 року світлина Гольдштейна на тлі Печери Патріархів висіла у його вітальні . Перед виборами до Кнесету 2022 року він вибачився за ці вчинки та заявив що він виріс і більше не вважає Гольдштейна героєм .

В січні 2005 року розмістив на своїй машині стікер з написом «Шарон, Лілі чекає на тебе» через що був затриманий і допитаний поліцією за підозрою у підбурюванні до вбивства.

Загалом поліцією було висунуто більш як 50 звинувачень проти Бен-Ґвіра, переважну більшість з яких було відхилено судом.

Юридична діяльність На одному з численних судових процесів він отримав пораду від Аарона Барака вивчати юриспруденцію. Бен-Ґвір здобув юридичну освіту у коледжі Кір'ят-Оно, але Колегія адвокатів Ізраїлю відмовила йому в ліцензії через наявні судимості. Після кількох апеляцій та після завершення відкритих проти нього проваджень у 2012 році Бен-Ґвір склав іспити та отримав ліцензію адвоката.

Ще до отримання ліцензії Бен-Ґвір мав досвід самостійного захисту в численних звинуваченнях, зокрема в організації масових заворушень, пошкодженні майна, перешкоджанні роботі поліції, підтримці терористичної організації та пропаганді тероризму, расизмі та інших.

У 2006—2008 роках, разом із Барухом Марзелем подавав до БАГАЦу позови про скасування щорічного гей-параду в Єрусалимі, але всі вони були відхилені судом.

Адвокатська діяльність зосерджена на захисті правих та ультраправих активістів, мешканців нелегальних поселень.

Поліція Ізраїлю виплатила Бен-Ґвіру десятки тисяч шекелів за позовами про порушення його прав.

Особисте життя З 2004 року у шлюбі з Аялою Бен-Ґвір (Німроді). Вони познайомилися в поліцейському відділку: Бен-Ґвір мав захищати групу заарештованих правих активісток до якої входила Аяла Німроді.. Подружжя має 6 дітей та мешкає у Кір'ят-Арбі.

Політична кар'єра В 2009—2012 роках був помічником депутата Кнесету 18 скликання Міхаеля Бен-Арі. На виборах до Кнесету 19 скликання в 2013 році посідав 5 місце у передвиборчому списку партії «Оцма ле-Ісраель» (), проте партія не подолала електоральний бар'єр у 2 % голосів отримавши 1,76 %.

На виборах 2019 року Бен-Ґвір балотувався як голова «Оцма єгудіт», що отримала 83 609 (1,88 %) голосів і не пройшла до 22-го Кнесету. Перед виборами до Кнесету 23 скликання Бен-Ґвір намагався об'єднатися з Рафі Перецем головою «Га-Байт га-єгуді» (, «Єврейський дім»), але той уклав угоду із «Яміною», очільник якої Нафталі Бенет категорічно заперечував проти приєднання Бен-Ґвіра через його екстреміські ідеали. «Оцма єгудіт» була зареєстрована окремо, отримала 19 402 (0,42 %) голосів і не пройшла до Кнесету.

У 2021 році Бен-Ґвір був вперше обраний депутатом Кнесету. На виборах до Кнесету 24 скликання він був третім у спільному списку партій «Оцма егудіт», «Ноам» () та «Га-Ціонут га-датіт» (, «Релігійний сіонізм»), який отримав 225 641 (5,12 %) голос виборців та, відповідно, 6 депутатських мандатів.

У серпні 2022 року Бен-Ґвір та Бецалель Смотрич (голова «Релігійного сіонізму») підписали угоду про спільне балотування до Кнесету 25 скликання. На виборах 1 листопада об'єднання отримало 14 мандатів і стало 3 за розміром фракцією.

За коаліціними домовленостями очолив Міністерство національної безпеки в 37-му уряді Беньяміна Нетаньягу.

Політичні позиції Бен-Ґвір послідовно виступає проти створення палестинської держави, закликає до поновлення єврейських поселень у Секторі Гази та повної депортації місцевого населенняIsraeli govt. minister unveils Gaza mass emigration plan. Він також активно захищає права єврейських поселенців в Юдеї та Самарії. Політик вимагає масштабного будівництва нових житлових одиниць на окупованих палестинських територіяхБерлін різко розкритикував міністра нацбезпеки Ізраїлю. 19.08.2026.

Бен-Ґвір відомий своєю жорсткою антиарабською позицією. Він неодноразово закликав до вигнання (депортації) з Ізраїлю тих арабських громадян та жителів, яких він вважає «нелояльними» до державиЛідер ультраправих Бен-Ґвір стане міністром нацбезпеки Ізраїля.

Примітки

Коментарі

Посилання Профіль на вебсайті Кнесету