Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології — медичний термінологічний словник підготовлений Мартирієм Галиним. До друку словник підготувала редкомісія в складі професорів О. Корчака-Чепурківського, Є. Черняхівського, А. Старкова, Г. Писемського, докторів Ю. Меленевського, А. Колесницького, І. Кореневича й О. Антоновської.
Передісторія Перші українські словники медичної тематики були невеликі за обсягами: «Медичний словничок. Матеріали для української медичної термінології» П. Адаменка (1917, 40 с.) та «Російсько-український словничок медичних термінів» О. Курило (1918, містив 500 слів).
Мартирій Галин був одним із засновників Українського наукового товариства в Києві (1907). У 1908 році прочитав лекцію з медицини українською мовою. З 1911 року очолював термінологічну комісію з медицини медичної секції товариства. У часи гетьманату в 1918 році керував Термінологічною комісією Міністерства народного здоров'я і опікування. У 1918 році опублікував фрагменти свого словника «Українська медична термінологія» в українському науково-медичному журналі «Українські медичні вісті».
Історія У вступі «Від редакційної комісії» до «Російсько-українського медичного словника», написаному в серпні 1920 р., О.Корчак-Чепурківський писав, що у зв'язку з виїздом д-ра М. Галина з Червоним Хрестом закордон, Наркомздоров'я У.Р.С.Р. створив комісію для видання словника. Спочатку перед комісією було поставлене вузьке завдання — підготувати словник технічно до друку і як найшвидше його видати. Однак при ближчому ознайомленні вирішено попрацювати над поліпшенням складу словника. Комісія підійшла до словника, як до «матеріялів для медичної термінології» (за висловом самого М. Галина) і провела його значне допрацювання. Воно полягало в тому, що проведено скорочення, і словнику надано більш стислу форму, залишені слова, про які в словникові є вказівки на їх джерела, внесено деякі зміни в систему впорядкування словникового матеріалу, залишеного М. Галиним
Ці зміни такі:
Виключено слова, які в українській мові повторюють російську або іншу назву (як «провізор» тощо) Виключені повторення (напр. російською і латинською мовами). Виключені тлумачення слів і приклади їх вживання. Комісією змінено вжитий автором порядок, за якого з назвою органа наводилися всі терміни, що стосувалися його будови, хвороб тощо, унаслідок чого траплялося багато повторень. Комісія встановила новий порядок розташування слів, за яким перевагу надають найбільш відповідному слову.
Автори «Російсько-українського медичного словника» намагалися запропонувати та ввести до вживання питомо український еквівалент для кожного терміна іншомовного походження. У медичних термінах іншомовного походження були дані ряди українських відповідників: авітаміноз — голоднеча на вітаміни, брак вітамінів; агонія — скін, сконання, конання, часування, часи; бактеріоскопія — тоїжкодовідне, дріб'янкове, бактерійне дослідження, бактерійний дослід, бактеріорозглядання; бактерія — тоїжка, дріб'янка; дизентерія — кривавиця, різачка, бігунка, червінка; імунітет — неуразність, неуразливість, нечуйність на хворобу, відпорність, імунітет; катаракта — полуда, сочевиця, сивий морок, мрак сивий; пальпація — мацання, обмацування, дотикання. Проте переважна більшість українських термінів не витримали випробування часом і була замінена інтернаціоналізмами.
«Російсько-український медичний словник» був двічі перевиданий у 1990-х роках, але став бібліографічною рідкістю.
Примітки
Джерела Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. комісія: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та ін.]; упоряд. д-р мед. М. А. Галин; Київський губерніальний відділ охорони народного здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. — Київ, 1920. — 164 с. Галин М. Російсько-український медичний словник. — Київ: Триада, 1994. — XXVI + 186 с.
Література
Ганіткевич Я. Мартирій Галин — український хірург і науковець, укладач перших медичних словників // Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи: Біогр. нариси та бібліографія. — Львів, 2002. — 542 с.