Еріх Лоренцен (; 19 червня 1896, Глюксбург — 5 травня 1945, Кіль) — німецький правник, доктор права, адмірал-суддя крігсмаріне (1 травня 1944).
Біографія 7 серпня 1914 року призваний в армію рядовим 84-го піхотного полку. Учасник Першої світової війни. 24 січня 1919 року демобілізований. 6 лютого 1925 року вступив у ВМФ судовим асесором, служив на різних лінійних кораблях юристом. З 1 січня 1934 року служив в суді при інспекції військово-морської артилерії, з 1 квітня 1935 року — при 2-у адміралі військово-морської станції «Нордзее». З 15 жовтня 1936 року — тимчасовий суддя суду військово-морської станції «Нордзее». 1 квітня 1940 року переведений в штаб командувача-адмірала військово-морської станції «Нордзее», а 3 березня 1941 року переданий в розпорядження ОКМ з відрядженням в Імперський військовий суд. З 1 липня 1941 року — імперський військовий суддя Імперського військового суду, з 20 вересня 1943 року — суддя з нагляду суду при Вищому військово-морському командуванні «Остзее». Наклав на себе руки.
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
Література
Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.