Саак Карапетович Карапетян (, місто Сердарабад, тепер місто Армавір, Вірменія — , місто Єреван, тепер Вірменія) — радянський державний діяч, зоотехнік-фізіолог, голова Ради міністрів Вірменської РСР. Депутат Верховної ради Вірменської РСР 2—4-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань. Доктор біологічних наук (1961), професор (1962). Дійсний член Академії наук Вірменської РСР (з 1943 року).
Життєпис З 1925 рік — інструктор Ечміадзинського районного земельного відділу СРР Вірменії. Закінчив школу радянського і партійного будівництва.
До 1928 року — начальник фінансового управління, заступник голови виконавчого комітету Аштарацької повітової ради Вірменської РСР.
Член ВКП(б) з 1931 року.
У 1933 році закінчив Єреванський зооветеринарний інститут.
У 1938—1940 роках — заступник голови Вірменської філії Академії наук СРСР.
У 1940 році — заступник завідувача відділу ЦК КП(б) Вірменії.
14 березня 1940 — 1944 року — секретар ЦК КП(б) Вірменії з пропаганди і агітації.
Одночасно, з 1943 по 1947 рік — член президії Академії наук Вірменської РСР.
У 1944 — 29 березня 1947 року — заступник голови Ради народних комісарів (з 1946 року — Ради міністрів) Вірменської РСР та народний комісар (з 1946 року — міністр) закордонних справ Вірменської РСР.
29 березня 1947 — 20 листопада 1952 року — голова Ради міністрів Вірменської РСР.
З листопада 1952 по 1955 рік працював директором Науково-дослідного інституту тваринництва Міністерства сільського господарства Вірменської РСР.
У 1955—1957 роках — директор Єреванської птахофабрики Вірменської РСР.
З 1958 по 1987 рік — завідувач лабораторії фізіології сільськогосподарських тварин Інституту фізіології імені Л. А. Орбелі Академії наук Вірменської РСР.
Одночасно, в 1964—1981 роках — завідувач кафедри Вірменського педагогічного інституту імені Хачатура Абов'яна. Член Міжнародної асоціації фізіологічних наук та інших наукових товариств.
Помер 6 грудня 1987 року в місті Єревані.
Наукові досягнення Основні дослідження присвячені питанням фізіології харчування та селекції сільськогосподарських тварин та птахів. Розробив наукові засади та практичні шляхи інтенсифікації промислового птахівництва у Вірменській РСР. У 1946—1974 роках під його керівництвом була створена єреванська порода курей, яка стала першим дітищем м'ясо-яєчних порід, виведених в СРСР. «Вплив штучного освітлення на виробництво яєць сільськогосподарськими птахами». Єреван, Видавництво АН Вірменської РСР, 1954 «Годування, догляд та розведення сільськогосподарських птахів». Академія наук СРСР, Відділення біологічних наук, Єреван, Академія наук СРСР, 1956 «Як підвищити продуктивність місцевих птахів у Вірменії» (зі співавторами), 1956 «Демоекономічне значення інтенсивного птахівництва та перспективи його розвитку у Вірменії». Єреван, 1957 «Досягнення ленінаканського птахівничого виробництва» (зі співавторами). Єреван, Айпострат, 1957 «Птахівництво та шляхи підвищення його продуктивності». Єреван, Айпострат, 1958 «Птахівництво». (Збірники підручників: Агротехніка для курсів) (зі співавторами), 1959 «Запаси для підвищення продуктивності тваринництва». «Товариство Знання», Єреван, Вірменія 1960 «Як підготувати та прочитати лекцію з сільського господарства» (із співавторами). «Товариство Знання», Єреван, 1962 «Про розселення курчат ереванської породи в нашій республіці». «Товариство Знання», Єреван, 1963 «Удосконалене птахівництво» (З досвіду Шаумянської міжгосподарської птахофабрики) (зі співавторами), 1965. «Промислове птахівництво та шляхи його розвитку». Єреван, Вірменія, 1966 «Птахівництво» (із співавторами). Єреван, Видавництво Академії наук СРСР, 1969 «Походження та племінна цінність єреванської породи курей» (зі співавторами), Єреван, Вірменія, 1974 «Годування, розведення та поведінка свійської птиці» (зі співавторами). Міністерство сільського господарства Вірменської РСР, Єреван, Вірменія, 1974р. «Закономірності зростання та розвитку дітей та підлітків та основи їх вищої нервової діяльності» (зі співавторами) Єреван, Академія наук Вірменської РСР, 1980
Нагороди та звання орден Вітчизняної війни I ст. (24.11.1945) орден Трудового Червоного Прапора (8.02.1944) орден Дружби народів (14.05.1976) орден «Знак Пошани» (23.11.1940) медалі Заслужений діяч науки Вірменської РСР (1966)
Примітки
Джерела Карапетян Саак Карапетович Биография Карапетяна Саака Карапетовича