Якоб Палудан (; , Копенгаген, Данія-Норвегія — , Біркеред, Данія) — данський письменник, есеїст, перекладач і літературний критик.
Біографія Якоб Палудан народився у Копенгагені у сім'ї відомого літературного критика, професора данської літератури Юліуса Палудана та Герди Пуггорд (). Закінчив реальне училище у 1912 році, того ж року вступив до Копенгагенського університету, де у 1918 році здобув ступінь кандидата фармацевтичних наук. Після закінчення університету Якоб Палудан кілька років працював фармацевтом в аптеках Данії та ЕквадоруWitold Nawrocki, Klasycy i współcześni. Szkice o prozie skandynawskiej XIX i XX wieku, Wydawnictwo Poznańskie, Poznań, 1980, s. 281, . У 1921 році він переїхав до США, де через рік дебютував зі своїм першим романом «Західні дороги». Через якийсь час Якоб кинув роботу в аптеці, завів невелику птахоферму та заробляв на життя вирощуванням курчат, продовжуючи при цьому займатися літературою. У 1933 році Якоб, який на той час уже визнали як письменника, відійшов від сільського господарства, повернувся до Данії та почав заробляти виключно літературною творчістю. У 1943 році він одружився з художницею по костюмах Вібеке Голк. У вересні 1975 року Якоб Палудан помер у лікарні. Його поховали на цвинтарі Сегольм у Біркереді.
Творчість У першому творі «Західні дороги» (, 1922) Якоб описує життя молодої людини в Америці. Позитивні відгуки данських критиків зустріли такі твори як «Прожектор» (, 1923), «Довга зима» (, 1924) та збірка поезії «Неспокійні пісні» (, 1923). У «Птахах навколо маяка» (, 1925) основною темою є конфлікт між новим і старим. У 1927 році Палудан написав песимістичний роман «Зріючі поля» () про бідного і незграбного, але музично обдарованого хлопця-мрійника, сина селянина, і його аристократичного двійника-антипода, сина багатого землевласника. У 1932—1933 роках Палудан створив свою основну працю — роман «Йорген Стейн» (; у двох томах «Грім на півдні» () і «Під веселкою» (), які описують життя головного героя — молодого данського хлопця, представника покоління часів Першої світової війни.
Після цього Палудан опублікував кілька томів есе, у 1969 році написав автобіографічну повість «Тут за рогом, тут дме менше» () — зворушливе гумористичне зображення людської долі.
Своє творче життя Палудан закінчив чотирма невеликими есеями, так званими «замальовками із життя»: «В осінній фазі місяця» (), «Розмита правда» (), «Привітання з далекої реальності» () та «Клацання замка» (; опубліковано посмертно).
Літературні премії та нагороди
1933 — Письменницька премія Отто Бензона () 1933 — Премія () 1937 — Премія Софуса Міхаеліса () 1939 — Медаль Гольберга () 1942 — Стипендія Анкера () 1943 — Премія Емми Бурентцен () 1950 — Меморіальна премія Жанни та Анрі Натансенов () 1951 — Меморіальна премія Германа Бенгса () 1951 — Медаль «За науки та мистецтва» () 1951 — Золотий лавр ( 1956 — Премія Адама Еленшлегера () 1957 — Премія Фонду пам'яті Генріка Понтоппіданс () 1959 — Культурна премія Läkerol () 1960 — Медаль Данської академії ()Tidligere medlemmer, Danske akademi, viitattu 25.7.2021 1964 — Гран-прі Данської академії () 1965 — Премія Державного фонду мистецтва () 1967 — Премія імені Г. К. Андерсена Асоціації данських письменників () 1970 — Меморіальна премія Германа Бенгса () 1974 — Премія Бліхера () 1975 — Премія Державного фонду мистецтва за есе «Привітання з далекої реальності» ()
Бібліографія
Романи
Повісті
Поезія
Збірники
Публіцистика
П'єси
Статті
Переклади
Примітки
Джерела
Посилання