Westland WS-61 Sea King — британська ліцензійна версія однойменного американського вертольота Sikorsky S-61, побудованого компанією Westland Helicopters. Вертоліт значно відрізняється від американської версії двигунами (похідними від американського ), системами боротьби з підводними човнами британського виробництва та повністю комп'ютеризованою системою управління польотом. Sea King в основному був розроблений для виконання завдань протичовнової боротьби. Варіант Sea King, відомий як Commando, був розроблений Westland Helicopters для транспортування військ.
На британській службі Westland Sea King широко використовувався як Військово-морськими силами, так Повітряними силами Великої Британії. Крім виконання завдань під час Фолклендської війни, війни в Перській затоці, Боснійської війни, війни в Іраку та війни в Афганістані, Sea King, мабуть, найбільш відомий завдяки вертольотам (червоно-сіра ліврея) і (жовта ліврея). Sea King також був адаптований для задоволення вимог Військово-морських сил Великої Британії щодо бортової платформи раннього попередження на кораблях.
26 вересня 2018 року останній варіант Sea King, що залишився на службі Військово-морських сил Великої Британії, був знятий з озброєння. Більшість операторів замінили або планують замінити Sea King сучасними вертольотами, такими як NHIndustries NH90 і AgustaWestland AW101. продовжує експлуатувати три Mk 5 Sea King, які базуються в , де проходять навчання пілоти ВМФ Німеччини.
Будова і розробка
Походження Компанія Westland Helicopters, яка мала давню з Sikorsky Aircraft, що дозволяла їй будувати вертольоти Sikorsky, розширила угоду на Sikorsky SH-3 Sea King незабаром після першого польоту Sea King у 1969 році.James 1991, pp. 377—378.Uttley 2001, p. 206. Westland Helicopters продовжила самостійну розробку Sea King, інтегрувавши значну частину компонентів від британських постачальників. Ключові зміни торкнулися використання пари турбовальних двигунів Rolls-Royce Gnome і впровадження автоматичної системи управління польотом.McGowen 2005, p. 119. З цього приводу автори Джим Торн і Джеральд Фравлі заявили, що: «Не дивлячись на зовнішній вигляд, Sea King від Westland дуже відрізняється від вертольота Sikorsky».Thorn and Frawley 1998, p. 164. Багато відмінностей між Sea King, побудованим Westland Helicopters, та оригінальним вертольотом стали результатом відмінності операційної доктрини. У той час як Sea King Військово-морських сил США мали бути під тактичним контролем авіаносця, з якого вони діяли, Військово-морські сили Великої Британії планували, щоб їхні вертольоти будуть набагато автономнішими, здатними діяти самостійно або координуватись з іншими літальними апаратами чи надводними кораблями. Це призвело до іншого компонування розміщення екіпажу, де управління операціями здійснювалося спостерігачем, а не пілотом, а також до встановлення пошукового радара.Lake 1996, pp. 114—115.
Військово-морські сили Великої Британії обрали Sea King, який відповідає вимогам до протичовнового гелікоптера на заміну , замовивши у компанії Westland Helicopters 60 SH-3D Sea King у червні 1966 року.Air International Травень 1981, p. 215. Прототип і три передсерійні вертольоти були побудовані компанією Sikorsky у Стратфорді, штат Коннектикут, і відправлені до Великої Британії для використання в ролі випробувальних зразків.Howard et al. 2011, pp. 229—230. Перший із SH-3D спочатку був оснащений двигуном General Electric T58 і після того, як був відправлений зі Сполучених Штатів, був доставлений у жовтні 1966 року з причалу в Ейвонмуті на . Інші три були доставлені з доків дорогою до Йовіла для доукомплектування британськими системами та двигунами Rolls-Royce Gnome. Перший вертоліт, побудований Westland Helicopters, Sea King HAS1, здійснив політ 7 травня 1969 року в Йовілі. Перші два вертольоти були використані для випробувань та оцінювання Westland Helicopters і ; наступні вироблені вертольоти Sea King почали надходити до із серпня 1969 року.
До 1979 року Військово-морські сили Великої Британії замовили 56 HAS1 і 21 HAS2, що відповідають вимогам до протичовнових вертольотів, вони також були сконфігуровані під другорядні .Hewish 1979, p. 76. Westland Sea King було оновлено та адаптовано для багатьох цілей, наступні варіанти вертольота включають HAS2, HAS5 та HAS6. Зміни порівняно з початковим серійним вертольотом охоплювали розширення кабіни та модернізацію двигунів.McGowen 2005, pp. 119—120.
Commando та подальші розробки Одним із найбільш модифікованих варіантів був Westland Commando, який стояв на озброєнні Військово-морських сил Великої Британії під назвою HC4.McGowen 2005, p. 120.Air Forces, Травень 2012, p.6, Key Publishing, Commando вміщував до 28 повністю екіпірованих солдатів і спочатку був розроблений для .McGowen 2005, pp. 120, 126. У зв'язку усуненням амфібійних можливостей, які не потрібні в єгипетській пустелі, найпомітнішою зміною в порівнянні з Sea King було видалення бічних поплавців, головна ходова частина була перенесена на спонсони. Покращений варіант Egyptian Commando зі змінами, включаючи встановлення складних лопатей, типових для протичовнових варіантів, отримав позначення Військово-морських сил Великої Британії як Sea King HC4, і всі вертольоти були нової конструкції. Здійснивши перший політ 26 вересня 1979 року, завдяки радіусу дії до 600 морських миль без дозаправлення, HC4 «Commando» став важливою перевагою для десантних операцій і, зокрема, для транспортування військ.«Westland — Sea King/Commando.» Flight International, 3 серпня 1985, p. 42. Кілька авіаційних ескадрилій Військово-морських сил Великої Британії використовували варіант Commando, наприклад , та . На озброєнні британської армії Sea King HC4 брав участь в операціях на Фолклендських островах, Балканах, в обох війнах у Перській затоці, , Лівані та Афганістані. Наприкінці терміну експлуатації Sea King декілька HAS6 були перепрофільовані шляхом видалення протичовнового обладнання для транспортування військ. У 2010 році останні британські протичовнові вертольоти Sea King, переобладнані на військово-транспортні, були зняті з озброєння.Allen, Peter. «UK RN retires final Commando Sea King Mk 6CR.» Jane's Defence Weekly, Volume 47, Issue 2, 2 червня 2010, p. 33.
У 1970-х роках досвід Westland Helicopters у виробництві Sea King спонукав компанію до започаткування (BERP) у координації з Royal Aircraft Establishment, яка застосовувала інновації в композиційних матеріалах і нові принципи конструкції гвинта гелікоптера. Початкові випробування, проведені з активним Sea King, виявили кілька переваг гвинта BERP, включаючи довший термін втоми та покращені аеродинамічні характеристики. Наступні вертольоти Westland Helicopters, такі як рекордсмен Lynx і AgustaWestland AW101 Merlin, використовували гвинти BERP для підвищення продуктивності.Bud and Gummett 2002, pp. 75–79. Westland Helicopters також оснастила Sea King новими композитними гвинтами.«Westland — Sea King.» Flight International, 1 серпня 1987, p. 34. Процитовано 19 квітня 2012.
Westland Helicopters побудувала загалом 330 Sea King.McGowen 2005, p. 126. Експортними замовниками стали , Військово-морський флот Німеччини, Королівський австралійський військово-морський флот та Королівські повітряні сили Норвегії. У 2003 році останній протичовновий вертоліт Sea King Військово-морських сил Великої Британії був знятий з озброєння, його замінив AgustaWestland Merlin HM1. Очікується, що варіант Sea King Airborne Surveillance and Control (ASaC) буде замінений на двох авіаносцях типу «Квін Елізабет».Beedall, Richard. «Maritime Airborne Surveillance and Control (MASC) (UK MoD).» Navy Matters, 18 травня 2011. Процитовано 19 квітня 2012. Велика Британія також планує зняти з озброєння HC4 і пошуково-рятувальні варіанти в березні 2016 року.
Пошуково-рятувальні роботи
Спеціальна пошуково-рятувальна (SAR) версія HAR3 була розроблена для . Цей тип надійшов на озброєння в 1978 році для заміни .Ministry of Defence 2006, p. 120. Невдовзі було замовлено 16-й вертоліт, а після Фолклендської війни 1982 року було придбано ще три екземпляри, щоб забезпечити виконання пошуково-рятувальних польотів на островах, спочатку з Navy Point на північній стороні гавані Стенлі, а пізніше з бази Повітряних сил Великої Британії «Маунт-Плезант». У 1992 році було замовлено ще шість гелікоптерів, які замінили останні вертольоти Westland Wessex, що залишилися в ролі пошуково-рятувальних вертольотів, які надійшли на озброєння в 1996 році. Шість Sea King HAR3A мали оновлені системи, включаючи цифрову навігаційну систему та більш сучасну авіоніку.Chesneau 1985, pp. 2–3.
Westland Helicopters також виготовляла пошуково-рятувальні версії Sea King для Королівських повітряних сил Норвегії, Військово-морського флоту Німеччини та Повітряних сил Бельгії.Chesneau 1985, p. 2. На пошуково-рятувальних варіантах кабіна була збільшена шляхом розтяжки фюзеляжу за дверима. Інша ключова особливість, яка використовується для додаткової плавучості в незвичайній ситуації при посадці на воду, надувні мішки плавучості були розміщені всередині спонсонів вертольота.Chesneau 1985, pp. 2–4. Оновлення та зміни, внесені до пошуково-рятувальних Sea King, включають додавання системи попередження про радіолокаційне опромінення, для підвісного перевезення вантажів і перероблення кабіни для сумісності з окулярами нічного бачення.Chesneau 1985, p. 5.
Станом на 2006 рік до 12 HAR3/3A було розосереджено по всій Великій Британії, ще два HAR3 були закріплені за Фолклендськими островами, забезпечуючи цілодобову можливість проведення пошуково-рятувальних робіт. Деякі протичовнові варіанти HAS5 Військово-морських сил Великої Британії були адаптовані для пошуково-рятувальної роботи та використовувалися в , на авіабазі Військово-морських сил , базі військово-повітряного флоту Військово-морські сили Великої Британії в аеропорту Прествік у Шотландії. Станом на 2009 рік очікується, що вони залишаться в експлуатації до 2016 року, і будуть замінені цивільними пошуково-рятувальними гвинтокрилами.Carrara 2009, pp. 78–82. І принц Ендрю, герцог Йоркський, і принц Вільям, герцог Кембриджський, проходили службу на пошуково-рятувальних вертольотах Sea King.Harding, Thomas. «Harry gets his wish to see action in Iraq.» The Daily Telegraph, 23 лютого 2007. Процитовано 19 квітня 2012.
Раннє повітряне попередження
Спроможності раннього повітряного попередження (AEW) Військово-морських сил Великої Британії були втрачені, коли літаки були виведені з експлуатації, після того, як останній авіаносець Військово-морських сил Великої Британії був знятий з озброєння в 1978 році. Під час Фолклендської війни було втрачено кілька військових кораблів через відсутність платформи раннього повітряного попередження (AEW).Armistead and Armistead 2002, p. 131. Запропоноване прикриття флоту Військово-морських сил Великої Британії літаками AEW.2 було непрактичним, оскільки таке прикриття мало суттєві обмеження на великій відстані. Тому в 1982 році два Sea King HAS2 були модифіковані шляхом встановлення радара ARI 5980/3 , прикріпленого до фюзеляжу на поворотному кронштейні та захищеного надувним куполом. Це дозволило опускати радар під фюзеляж під час польоту та підіймати його під час посадки. Ці прототипи, позначені HAS2(AEW), після 11-тижневого нальоту були розгорнуті рейсом 824 «D» на авіаносці HMS Illustrious, який ніс службу на Фолклендських островах після припинення бойових дій.Instant Airborne Radar Heads South. «New Scientist», 12 серпня 1982, 95(1318), p. 428. Ще вісім HAS2 були модифіковані до виробничого стандарту, відомого як AEW2. Два залишилися «зібраними, але не приведеними в робочий стан». Вони надійшли на озброєння в 1985 році до . Пізніше три Sea King HAS5/6 були переобладнані в рамках програми ASaC Mk7, довівши парк Mk7 до 13 бортів, що все ще було на 3 менше за наявні потреби.