Майла Талвіо або Майла Міккола (, , до шлюбу Вінтер (); , Гартола, Пяйят-Хяме — , Гельсінкі) — фінська письменниця та перекладачка, публічна особа, феміністка; відома також під псевдонімом «Maila Talvio»Большая биографическая энциклопедия. 2009 год.. Талвіо була провідною фінською письменницею з питань помірності, і кілька її робіт переклали шведською та іншими мовами. Вона була тричі номінована на Нобелівську премію з літератури, володарка Академічного лавра й премії Алексіса Ківі.

Біографія Майла Вінтер народилася 17 жовтня 1871 року у Гартолі. Її батьками були Адольф Магнус Вінтер і Юлія Мальвіна Бонсдорф, у сім'ї було дев'ять дітейKoskenniemi, V. A. Maila Talvio. 1946.

Батько Тальвіо помер, коли Майлі не виповнилося й десяти років, тоді родина переїхала на віддалену ферму до Ніпулі. Там вона познайомилася з селянським побутом і його недоліками, про які пізніше писала у своїх творахTuulio, Tyyni. Maila Talvion vuosikymmenet I—II. 1963—1965..

Вона відвідувала фінську школу для дівчат у Гельсінкі, а після її закінчення, у віці шістнадцяти років, повернулася назад, щоб стати домашнім учителем своїх братів і сестер. Водночас вона почала пробувати свої сили на літературній ниві.

У 1893 році вона одружилася з мовознавцем Йосипом Юліусом Мікколу з яким познайомилася трьома роками раніше. Шлюб був бездітнимForsius, Arno. Maila Talvio (1871—1951) ja keuhkotaudin vastustamistyö. .

Переїхавши у Гельсінкі, Тальвіо через свого чоловіка познайомилася з письменниками та поетами, які працювали у колі Пяйвалегти, як-от брати Касімір й Ейно Лейно. Тальвіо також почала писати для «Päivälehti» та «Suomen Kuvalehti» і сама боролася за громадянські права Фінляндії; брала активну участь у жіночому робітничому русі. Тальвіо кілька разів подорожувала з чоловіком Центральною та Східною Європою і паралельно вивчала польську мову та переклала фінською кілька творів польського письменника Генрика Сенкевича. Літературний салон, який проводило подружжя у їхньому будинку у фінській столиці, став швидко набирати популярностіMaila Talvio «Pieni tietosanakirja.».

Першим твором Тальвіо була збірка оповідань «Haapaniemi keinu», видана у 1895 році. Перший літературний успіх прийшов у 1901 році з романом «Pimeänpirti urbytys», в якому мелодрама використовувалася для опису невдоволення умовами землеволодіння у сільській місцевості та землеробською системою. Хоча Тальвіо займалася у своїх книгах соціальними проблемами у сільській місцевості, у неї все ще були сумніви щодо робочого руху, що зароджується, і соціалізму. Так, наприклад, у романі «Лухілінна» (1906) соціалізм описується як насильницький рух, керований первісними інстинктамиHuhtala, Liisi: Talvio, Maila (1871—1951). Kansallisbiografia-verkkojulkaisu (maksullinen). 4.5.2001. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura. .

У 1910-ті роки темами романів Тальвіо були теорія спадковості та психологічні проблеми, а до кінця 1920-х років у них переважав песимізм. Контраст між здоровою фіномовною сільською місцевістю і підступною столицею, яка розкладається, показано у романі «Діти Нініві», який вийшов друком у 1915 році.

Наприкінці 1920-х років для Тальвіо розпочався новий творчий період, коли вона зосередилася на історичних романах. Це були трилогія романів, пов'язаних з історією Гельсінкі, опублікованих між 1929 і 1935 роками, і її останній роман «Linnoitūning iloise rouvat» (1941), де дія відбувалася у фортеці Віапор (нині Свеаборг) під час російсько-шведської війни (1808—1809 років) Тальвіо заповідала авторські права на свої постановки Гельсінському університету, де інспектором довгий час працював її чоловік.

Майла Тальвіо з чоловіком жили на віллі Лааксола у Мейлахті, поблизу Гельсінкі, побудованої у 1884 році, яка у першій половині XX століття була місцем збору студентів, учених і письменників факультету Сатакунта університету Гельсінкі.

Починаючи з 1910-х років, Тальвіо захворіла та активно боролася з туберкульозом. Вона написала «45 000» (1932), а також сценарій до однойменного фільму, прем'єра якого відбулася роком пізніше. Вона також з ентузіазмом брала участь у збиранні коштів, внаслідок чого в Гарьявалті був заснований санаторій для лікування легеневих захворювань Satalinnan sairaala. Разом з чоловіком і Вейкко Антеро Коскенніємі брала активну участь у культурному співробітництві з нацистською Німеччиною та фашистською Італією. 1936 року Тальвіо відвідала Німеччину, де познайомився з Альфредом Ернстом Розенбергом, головним ідеологом націонал-соціалізму, і Гертрудою Шольц-Клінк — лідером Націонал-соціалістичної жіночої організації.

Майла Талвіо померла 6 січня 1951 року у Гельсінкі. Її поховали на цвинтарі Гієтаніємі.

Тальвіо хотіла, щоб вілла Лааксолі стала музеєм, але у повоєнній атмосфері, у світлі близьких стосунків подружжя з лідерами Третього Рейху, місто Гельсінкі не погодилося прийняти таку пожертву. Обурена цим, вона наказала знести будинок. На місці вілли тепер знаходиться пам'ятка «Дочка Балтійського моря», створена скульптором, і відкрита у 1971 році.

Бібліографія

Haapaniemen keinu, 1895 Nähtyä ja tunnettua, 1896 Aili, novel. 1897 Kaksi rakkautta, novel. 1898 Suomesta pois, 1899 Johan Ludvig Runebeg, 1900 Kansan seassa, novel. 1900 Pimeän pirtin hävitys, novel. 1901 Rumaa ja kaunista, 1901 Peter Wieselgren, 1902 Juha Joutsia, novel. 1903 Muuan äiti, 1904 Savipäiviltä, 1904 Kauppaneuvoksen kuoltua, 1905 Louhilinna, novel. 1906 Eri teitä, 1908 Puheita, 1908 Anna sarkoila, 1910 Tähtien alla, novel. 1910 Kirjava keto, 1911 Elinan häät, 1912 Hämähäkki ja muita kertomuksia, 1912 Kun meidän kaivosta vesi loppui, 1913 Talonhuijari, 1913 Yölintu, novel. 1913 Huhtikuun-manta, 1914 Elämänleikki ynnä muita puheita maalaisille, 1915 Lempiäniemen tyttäret, 1915 Niniven lapset, novel. 1915 Elämän kasvot, novel. 1916 Kultainen lyyra, 1916 Kootut teokset 1–8, 1917–26 Silmä yössä, novel. 1917 Näkymätön kirjanpitäjä, collection of short stories. 1918 Kurjet, novel. 1919 Yötä ja aamua, 1919 Valkea huvila, 1920 Kihlasormus, novel. 1921 Kirkonkellot, novel. 1922 Viimeinen laiva, 1922 Opin sauna, novel. 1923 Sydämet, collection of short stories. 1924 Hiljentykäämme, 1929 Itämeren tytär, 1929–36 : Kaukaa tullut (1929); Hed-ulla ja hänen kosijansa (1931); Hopealaiva (1936) Ne 45 000, 1932 Leipäkulta, 1934 Millaista parantolassa on, 1935 Terveisiä, 1936 Itämeren tytär, 1940 (trilogy) Linnoituksen iloiset rouvat, 1941 Rukkaset ja kukkaset, 1947 Lokakuun morsian, 1948 Juhlavalkeat, 1948 Rukkaset ja kukkaset, 1947 Kootut teokset i-xiii, 1951 Valitut teokset, 1953 Linnoituksen iloiset rouvat, 1982.

Примітки

Посилання