Юрій Юрійович Нуут (, місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — , місто Таллінн, тепер Естонія) — радянський та естонський вчений-математик, народний комісар освіти Естонської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (у 1941—1950 роках). Доктор фізико-математичних наук (1936), професор. Дійсний член Академії наук Естонської РСР (1946).
Життєпис Народився в родині робітника-ливарника. У 1909 році закінчив німецькомовну парафіяльну школу святої Анни в Санкт-Петербурзі. З 1909 року навчався в Санкт-Петербурзькому університеті.
Весною 1914 року закінчив фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. До 1915 року працював на металургійному заводі в Петрограді.
З 1915 по 1918 рік служив у російській імператорській армії. З 1915 по 1916 рік — солдат піхотного полку, розквартированого біля міста Петрограда. У 1916 році закінчив артилерійську військову школу, був артилеристом на Румунському фронті, учасник Першої світової війни. У 1917 році обирався членом солдатського комітету.
У 1918 році в Петрограді добровільно вступив до Червоної армії. Брав участь в обороні Царицина, був молодшим виробником із укріплення фортифікаційних робіт інженерних військ. У 1918—1920 роках продовжив служити в інженерних військах Червоної армії, воював на Південному та Східному фронтах. У 1921 році переїхав до Естонії.
У 1921—1923 роках працював вчителем математики Нарвської реальної гімназії. У 1923—1928 роках — вчитель математики Естонської молодіжної приватної середньої школи для дівчат у місті Тарту. У 1926 році захистив дисертацію при Тартуському університеті на ступінь доктора природничих наук.
З 1926 по 1928 рік був асистентом викладача в Тартуському університеті, з 1928 по 1936 рік працював доцентом кафедри математики Тартуського університету.
З 1936 по 1937 рік — екстраординарний професор математики і механіки, з 1937 по 1941 рік — ординарний професор математики і механіки Талліннського технічного університету. Одночасно, з 1936 по 1939 рік був завідувачем математико-механічної лабораторії. Один із засновників естонської математичної школи, розробник основ геометрії, займався проблемою чотирьох кольорів, питаннями гіперболічної геометрії та космогонії.
24 жовтня 1939 року обраний депутатом Державних зборів Естонії. З 1939 по 1940 рік був заступником голови естонського Товариства культурного зближення із СРСР.
У жовтні 1939 — серпні 1941 року — ректор (з 1940 року — директор) Таллінського технічного університету. Член ЦК профспілки працівників освіти і мистецтва Естонської РСР.
Під час німецько-радянської війни в 1941 році був евакуйований до Челябінська. З 1941 по 1943 рік працював професором математики Челябінського інституту механізації сільського господарства. З осені 1943 по 1944 рік — завідувач кафедри математики Московського інституту електрифікації і механізації сільського господарства. Член ВКП(б).
У 1944—1946 роках — народний комісар освіти Естонської РСР.
У 1946—1950 роках — вчений секретар Академії наук Естонської РСР. У 1950 році звинувачений в естонському буржуазному націоналізмі та усунутий від керівної роботи в академії.
У 1950—1952 роках —старший науковий співробітник Інституту математики, фізики і механіки Академії наук Естонської РСР. Писав монографію про гіперболічну геометрію та її застосування в фізиці. Член Естонського товариства натуралістів з 1950 по 1952 рік.
Помер 31 травня 1952 року після нетривалої важкої хвороби в Таллінні, похований на Лісовому цвинтарі.
Основні праці «Millest kõneleb Einsteini relatiivsuseõpetus: Einsteini õpetuse juhtmõtted populaarses käsitluses». Eesti Kirjanduse Selts, Тарту, 1930. «Staatika alged» (kõrgkooliõpik). Akadeemilise Kooperatiivi kirjastus, Тарту, 1937тр. «Kinemaatika ja dünaamika põhijooni» (kõrgkooliõpik). Teaduslik Kirjandus, Тарту, 1940. «Meie tänapäeva teadmised mateeria loomusest» (populaarteaduslik brošüür). Poliitiline Kirjandus, Таллінн, 1948. Нут Ю. «Геометрия Лобачевского в аналитическом изложении». Москва, Издательство Академии наук СССР, 1961.
Нагороди та відзнаки Заслужений діяч науки Естонської РСР (1945)
Примітки
Джерела Бородин А. Биографический словарь деятелей в области математики. Киев, Радянська школа, 1979. Нуут Юрий Юрьевич