У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 січня 2023 року по 31 січня 2023 року (включно).
Усі списки
Список загиблих за січень 2023 року + № Світлина Емблема Прізвище, ім'я,по-батькові Про особу Обставини смерті 1 січня 9971 Онисько Віктор Петрович («Тарантіно»)17 грудня 1982, м. Київ. Працював над українськими фільмами та серіалами, зокрема над стрічками «Захар Беркут», «Сторожова застава», «Кава з кардамоном» та «Віддана». Був два рази на «нулі» — Херсонщина і Донбас.Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено).9972 Підкевич Петро Володимирович57 років. м. Новомосковськ Дніпропетровська область. Молодший сержант. У 1985 році Петро закінчив технікум електрифікації сільського господарства. Одразу після навчання пішов на строкову службу. По закінченню повернувся в рідне село і почав працювати електриком на меліорації. 15 років пропрацював у сталеплавильному цеху. Пішов на пенсію в 50 років, але продовжив працювати. У 2014 році разом з кумом Григорієм вирушили до військкомату як добровольці, але обох не взяли, бо тоді була велика черга. У 2022 році добровольцем пішов до армії. Служив разом з сином в 60-тій бригаді, яка була спочатку піхотна, потім стала окремою механізованою Інгулецькою. І син, і батько були саперами. Його рідний син загинув під час звільнення Херсонщини. Помер 30 жовтня 2022.Загинув під час виконання бойового завдання біля села Курдюмівка біля Бахмута Донецької області. Снаряд влучив у машину Петра. Вилізти він не встиг.9973 Півень В'ячеслав Володимирович20 квітня 1970, с. Мирне Чернігівська область. Старший солдат, водій-електрик радіостанції 119 ОБрТрО.Загинув на Донеччині.9974 Сабардін Валерій24 серпня 1974, м. Ніжин Чернігівська область. Солдат, 119 ОБрТрО. За фахом був електрогазозварювальником. Працював рятувальником близько 20 років.Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Соледар Донецької області.9975 Білак Валентин Михайлович11 лютого 1997, м. Мукачево Закарпатська область. Старший солдат, військовослужбовець 63 ОМБр.Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено).9976 Русин Павло30 років, м. Львів. Навчався у Львівській політехніці. Після цього проходив строкову військову службу. Захоплювався комп'ютерною технікою та активно займався спортом9 січня похований на Личаківському кладовищі.9977 Джуринець БогданЖитель Сахновщинської громади. Командир інженерно-саперної взводуЗагинув під час виконання бойового завдання9978 Піляй Віктор Володимирович4 серпня 1983, с. Голубече Вінницька область. Командир 3 кулеметного відділення кулеметного взводу (підрозділ — не уточнено). Був мобілізований 29 квітня 2022 року.Загинув під час штурму позицій підрозділу противником, внаслідок мінометного обстрілу та стрілецького бою в районі населеного пункту Красногорівка Донецької області.9979 Долінко Олександр Іванович2 липня 1988, с. Дороге Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був мобілізований у квітні 2022 року.Загинув внаслідок ворожого обстрілу біля міста Кремінна Луганської області.9980 Рішко Степан Степановичм. Хуст. Майор. 72 батальйон 101 бригади ТРО.Похорон відбувся 5 січня у Свято-Вознесенському греко-католицькому соборі.9981 Постой Олександр Григорович, м. Монастирище Черкаська область. Старший солдат, командир стрілецького відділення стрілецького взводу 160-го окремого батальйону територіальної оборони (Умань) 118 ОБрТрО.Загинув в боях з російськими окупантами в Донецькій областіУ Монастирищі прощаються із загиблим на війні командиром стрілецького відділенняЗ глибоким сумом сповіщаємо, що 1 січня 2023 року у важкому бою при обороні України героїчно загинув наш мужній, сміливий земляк ПОСТОЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧУманський 160 батальйон ТРО ,118 бригада втрачає Героїв..9982 Ждань Антон Юрійович 7 серпня 1994, м. Дніпропетровськ. Солдат, взвод розвідки 98 механізованого батальйону 60 механізованої Інгулецької бригади.Загинув під час мінометного обстрілу в районі населеного пункту Іванівка Бахмутського району Донецької області під час евакуації загиблих та поранених з позицій батальйону.9983 Огорілко Іван(«Комендант»)27 років, с. Нова Кам'янка Львівської області. Після школи здобував фах зварювальника у залізничному училищі. З 2015 року пішов на війну. Брав участь в АТО на Донбасі. Мужньо та гідно виконував накази та завдання. Під час повномасштабного російського вторгнення Іван служив у 63-й окремій механізованій бригаді Збройних Сил України. Продовжував боронити Батьківщину на передовій і щиро вірив у перемогу над ворогом.Загинув в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Похований в рідному селі.9984…9990(для доповнення за 1 січня 2023 року) 2 січня 9991 Юрченко Олег Володимирович(«Кий»/«Щасливий»), с. Тростинка Київської області. Майор ЗСУ (підрозділ не уточнено). У 1995—1996 роках проходив службу в бригаді морської піхоти в Криму. У 1998—2000 рр. працював у правоохоронних органах України. З 2014 року перебував на керівних посадах в Службі безпеки України. З 2016 по 2018 рік працював в Новоайдарській військово-цивільній адміністрації Луганської області. Працював керівником безпеки енергетичної компанії TIU Canada. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував при виконанні особливих завдань на командних посадах.Загинув в боях з російськими окупантами біля Бахмуту Похований 8 січня 2023 року в родинному селіОбороняючи Бахмут, загинув активіст національного руху Олег Юрченко.9992 Зінченко Віталій20 років, с. Калмиківка Луганської області, потім з сім'єю переїхав до Старобільська, де вивчився на електрика. З 18 років почав служити на лінії розмежування в зоні ООС у Золотому на Луганщині. У районі Кремінної хлопець разом з побратимами-прикордонниками боронив Україну впродовж п'яти місяців. Хотів вивісити український прапор над звільненим Старобільськом.Повернувся на східний фронт 20 грудня після ротації, 2 січня він загинув під Бахмутом. Похований на Краснопільському кладовищі у Дніпрі..9993 Медведь Станіслав Олександрович2 серпня 1977, м. Шостка. Командир мінометного взводу роти вогневої підтримки, старший лейтенант. У 1994 році закінчив загальноосвітню школу № 12. Після цього юнак вступив до Сумського державного університету на інженерно-технічний факультет за спеціальністю «інженер-механік», який успішно закінчив в 1999 році. Згодом отримав другу вищу юридичну освіту. Навчався на військовій кафедрі в артилерійському училищі м. Суми, по закінченні якого чоловіку було присвоєно військове звання лейтенанта. В 2014 вступив в лави НГУ. Влітку 2022 року підписав контракт та пішов захищати Батьківщину на сході України.Загинув під Бахмутом.9994 Літвінов Микола23 роки, с. Морозівка Луганська область. Сержант ДПСУ. У Здобув фах вчителя фізичної культури та виховання у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Після випуску працював за спеціальністю у школі. У вересні 2021-го чоловік приєднався до лав Державної прикордонної служби України. Під час повномасштабного вторгнення захищав рідні землі у складі 3-го прикордонного загону. Обіймав посаду техніка-водія першої прикордонної застави відділу прикордонної служби № 1.Загинув під час артилерійського обстрілу позицій під Бахмутом на Донеччині.9995 Столяров Павло37 років, м. Жмеринка Вінницька область. Військовослужбовець 61 ОМБр. Працював залізничником. 25 лютого 2022 року сказав батькам, що йде на місцевий ринок, проте сам відправився до військкомату.Загинув в міста Соледар Донецької області.9996 Худаш Тарас35 років, м. Львів. Закінчив Львівське вище професійне училище харчових технологій. У мирний час працював у будівельній сфері за кордоном. Захоплювався вільною боротьбою. Гарно співав, закінчив музично-хорову школу "Дударик". У перший день повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоб стати на захист Батьківщини. Боронив її суверенітет та територіальну цілісність у лавах 119-ї окремої бригади територіальної оборони. Боровся із російськими окупантами у «гарячих точках», за особисту відвагу був нагороджений медаллю «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня.Загинув під час виконання бойового завдання.Посмертно нагороджений медаллю "За вірну службу" III ступеня. Похорон відбувся 12 січня у Гарнізонному храмі. Похований на Личаківському кладовищі у Львові..9997 Василькевич Максим Ігорович 28 років, м. Львів. Закінчив школу № 98 міста Львова. За освітою — «радіомеханік». Працював за кордоном у будівельній сфері. Протягом трьох років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та добровільно вступив до лав ЗСУ. Боронив Україну у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сухопутних військ ЗСУ.Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 12 січня у Гарнізонному храмі. Похований на Личаківському кладовищі у Львові..9998 Фокін Сергій Вікторович («Лютий»)33 роки, м. Луцьк. У 2004 році закінчив школу № 10 м. Луцька. У 2007-му здобув фах слюсаря-електрика у Волинському фаховому коледжі НУХТ. Багато років пропрацював на німецькому заводі «Кромберг/Шуберт» на посаді оператора верстатів з програмним керуванням. Під час повномасштабного російського вторгнення Сергію прийшла повістка. Наступного дня він пішов до військкомату. 20 червня приєднався до лав ЗСУ. Служив у 214-му окремому спеціальному батальйоні OPFOR. Обіймав посаду оператора відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу БПЛА роти вогневої підтримки. Восени вирушив на передову — під Бахмут.Загинув під час виконання бойового завдання біля міста Бахмут на Донеччині. Похований на Алеї Героїв міського кладовища в селі Гаразджа на Волині.9999…10002Військовослужбовці ЗС України.(для доповнення за 2 січня 2023 року) 3 січня 10003 Суслопаров ІгорЖитомирщина. Був стрільцем-санітаром відділення механізованого батальйону.Загинув внаслідок ворожого обстрілу.10004 Швец Владислав Віталійович («Патрон»)2 вересня 1970, селище Чинадійово, Закарпатська область. Молодший лейтенант, військовослужбовець військової частини А4064. Голова Закарпатського штабу дитячої військової патріотичної гри «Сокіл-Джура», волонтерив з 2014 року. Як громадський активіст допомагав відстоювати річку Ріка від незаконних забудови міні-ГЕСами. На чолі взводу обороняв підступи до Броварів, потім брав участь у звільнення Ірпеня, обороні Вірнопілля (Ізюмський напрямок). З вересня займався бойовою підготовкою нової стрілецької частини, на посаді заступника командира батальйону останні дні керував ділянкою оборони в районі Бахмута.Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом. Похорон відбувся 9 січня в Чинадійово.10005 Самарський Євген