Отто Оттович Мерімаа (, муніципалітет Таагепера повіту Вільяндімаа, тепер Естонія — ) — радянський естонський діяч, секретар ЦК КП Естонії, 1-й секретар Пярнуського обласного комітету КП Естонії. Кандидат у члени Бюро ЦК КП(б) Естонії в 1951—1952 роках. Член Бюро ЦК КП Естонії в 1954—1955 і 1957—1987 роках. Депутат Верховної ради Естонської РСР.

Життєпис З липня 1941 по червень 1943 року служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив помічником командира взводу навчального батальйону 7-ї Естонської стрілецької дивізії. У грудні 1942 року був важко поранений біля міста Великі Луки. До червня 1943 року лікувався у військовому госпіталі № 3155, де був визнаний інвалідом війни 3-ї групи і звільнений у запас.

У липні 1943 — липні 1944 року — завідувач Леб'яцького районного будинку культури Кіровської області РРФСР.

З липня по жовтень 1944 року — слухач курсів комсомольського активу в Ленінградській області.

У жовтні 1944 — 1945 року — 1-й секретар Вируського повітового комітету КСМ (ЛКСМ) Естонії.

У 1945 — листопаді 1946 року — 1-й секретар Пярнуського повітового комітету ЛКСМ Естонії.

Член ВКП(б) з 1946 року.

У листопаді 1946 — грудні 1947 року — слухач Партійної школи при ЦК КП(б) Естонії.

У грудні 1947 — грудні 1949 року — секретар ЦК ЛКСМ Естонії з кадрів.

У грудні 1949 — жовтні 1950 року — 1-й секретар Саарського повітового комітету КП(б) Естонії.

У жовтні 1950 — березні 1951 року — 1-й секретар Кууресаарського районного комітету КП(б) Естонії.

У березні — грудні 1951 року — завідувач відділу рибної промисловості ЦК КП(б) Естонії.

13 грудня 1951 — 1 липня 1952 року — секретар ЦК КП(б) Естонії.

У травні 1952 — травні 1953 року — 1-й секретар Пярнуського обласного комітету КП Естонії.

Одночасно, 14 січня 1953 — 5 квітня 1955 року — голова Верховної ради Естонської РСР.

У травні 1953 — лютому 1954 року — завідувач відділу адміністративних та торгово-фінансових органів ЦК КП Естонії.

15 лютого 1954 — 30 листопада 1955 року — секретар ЦК КП Естонії.

У жовтні 1955 — жовтні 1956 року — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС.

25 жовтня 1956 — 27 грудня 1965 року — секретар ЦК КП Естонії.

У 1960 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

Одночасно, 10 січня 1964 — 28 грудня 1965 року — голова Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Естонії та Ради міністрів Естонської РСР і заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

28 грудня 1965 — 28 травня 1987 року — голова Комітету народного контролю Естонської РСР.

З травня 1987 року — персональний пенсіонер у місті Таллінні.

Помер 15 серпня 2001 року.

Нагороди орден Жовтневої Революції (1971) орден Вітчизняної війни І ст. (6.11.1985) чотири ордени Трудового Червоного Прапора (1950, 1958, 1965, 1976) орден Дружби народів (1980) орден «Знак Пошани» медаль «За відвагу» (22.07.1945) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медалі

Примітки

Джерела Меримаа Отто Оттович (Merimaa Otto)