П'ята п'ятирічка (1951-1955) — п'ятий п'ятирічний план розвитку народного господарства СРСР після закінчення Німецько-радянської війни. Відповідно до директив XIX з'їзду КПРС, що пройшов у жовтні 1952(доповідь Максима Сабурова «Директиви XIX з'їзду партії за п'ятим п'ятирічним планом розвитку СРСР на 1951—1955») передбачав подальший підйом усіх галузей народного господарства, підвищення матеріального добробуту та культурного рівня народу.
Економічні показники За п'ятирічку національний дохід зріс на 71%, обсяг промислової продукції – продукції сільського господарства – обсяг капітальних вкладень у радянську економіку – майже вдвічі. Середньорічні темпи зростання радянського ВВП у 1951-1955 становили 11%.
Багато об'єктів і цілей IV, і особливо V і VI П'ятирічних планів були досягнуті через серію одноразових волюнтаристських управлінських актів, господарських і адміністративних одноосібних рішень від березня-червня 1953, висунутих і затверджених РМ СРСР виходячи з записок і письмових ініціатив Л . Берія у перші тижні після смерті І. Сталіна.См. Постановление СМ СССР № 895—385 от 25 марта 1953 года, отменившее и остановившее строительство многих стратегических объектов народного хозяйства СССР, указанных в: Закон о пятилетнем плане восстановления и развития народного хозяйства СССР на 1946—1950 гг., М., Госполитиздат, 1946; Директивы XIX съезда Партии по пятому пятилетнему плану развития СССР на 1951—1955 годы, М., Госполитиздат, 1952; «Генеральный хозяйственный план развития СССР на 1946—1965 годы», подготовленный специалистами Госплана; жур. «Плановое хозяйство». Журнал Госплана СССР. 1949—1959 гг.; ГАРФ. Ф. 9401. Оп. 2. Д. 416
На початку 1950-х, у зв'язку з початком п'ятої п'ятирічки, за планами якої передбачалася масова електрифікація залізниць, у СРСР знову повернулися до електровозів змінного струму.
Наприкінці 1954 ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР скликали у Кремлі другу Всесоюзну нараду будівельників, яка увійшла в історію, як нарада з індустріалізації будівництва, важливий етап у розвитку нової техніки, вдосконалення організації будівельного виробництва та посилення уваги до питань економіки будівництва.
У роки п'ятої п'ятирічки почали працювати:
Волго-Донський судноплавний канал; гідроелектростанції - Цимлянська, Гюмуська, Верхнесвірська, Мінгечаурська, Усть-Каменогорська та Бухтармінська; перші черги Камської, Каховської, Нарвської, Княжегубської ГЕС; Кутаїський автомобільний завод.
Див. також Великі будови комунізму
Примітки
Посилання П'ята п'ятирічка 1951-1955 Середньорічний абсолютний приріст виробництва найважливіших видів промислової продукції за п'ятирічками (з першої до п'ятої включно СРСР У 1945-1953 рр..: Економіка, влада і суспільство