Лісовий Володимир Миколайович (2 жовтня 1956 р. н., м. Харків) – український вчений ,член-кореспондент НАМН України (2010), доктор медичних наук (2000), професор (1997), ректор Харківського національного медичного університету (2005–2019), керівник КНП ХОР «Обласний медичний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І. Шаповала» (2001-2019), завідувач кафедри урології, нефрології та андрології імені А.Г. Подрєза (з 1996), заслужений лікар України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2010), Почесний громадянин міста Харкова (2012) та Харківської області (2017) .
Біографія Володимир Миколайович Лісовий народився в 1956 р. у м. Харкові в родині службовців. Батьки Лісовий Микола Іванович та Лісова (Красильнікова) Анна Яківна. Здобував освіту у різних середніх навчальних закладах м. Харкова, зокрема у фізико-математичній школі № 27. У шкільному віці навчався грі на скрипці продовж 7 років .
У 1973 р. він став студентом лікувального факультету Харківського медичного інституту (далі – ХМІ), у 1979 р. закінчив інститут з відзнакою та за рекомендацією Вченої ради був зарахований до клінічної ординатури по кафедрі урології. Одночасно у 1979 та 1980 рр. очолював молодіжну студентську організацію ХМІ .
Володимир Миколайович почав проявляти інтерес до наукової роботи ще на першому курсі інституту. Його дослідження з біофізичних аспектів ультразвукової кардіографії було відзначено третьою премією на клінічній секції під головуванням академіка Л.Т. Малої, а на п'ятому курсі він опублікував свою першу друковану роботу «Закрытые травмы почек» .
З 1980 по 1982 рр. Володимир Миколайович проходив службу в армії як молодший лікар артилерійської бригади, яка перебувала в Демократичній Республіці Афганістан, успішно займався лікуванням хворих на черевний тиф та інші інфекційні захворювання. Після цього був призначений начальником медичної служби військово-будівельного загону. Сьогодні він – полковник медичної служби запасу .
У 1982 р. Лісовий В.М. продовжив навчання в клінічній ординатурі на кафедрі урології ХМІ, яку очолював його вчитель та наставник заслужений діяч науки, професор В.І. Шаповал. На кафедрі урології ХМІ Володимир Миколайович працював спочатку старшим лаборантом, у 1984-1987 рр. – аспірантом, у 1987-1992 рр. – асистентом .
У 1988 р. він захистив кандидатську дисертацію за темою «Значение количественного анализа транспорта тест-веществ в оценке функционального состояния почек при хроническом пиелонефрите» .
Наприкінці 1992 р. В.М. Лісовий був направлений до цільової докторантури при Науково-дослідному інституті урології та нефрології МОЗ і АН України (м. Київ), де працював у відділі запальних захворювань (зав. проф. С.П. Пасечніков). У 1995 р. йому присвоєно наукове звання старшого наукового співробітника. З 1995 по 1996 рр. Володимир Миколайович працював провідним науковим співробітником Харківського інституту медичної радіології АМН України. У 1996 р. разом з науковими консультантами академіком НАН та НАМН України О.Ф. Возіановим та членом-кореспондентом НАМН України М.І. Пилипенком він завершив роботу над докторською дисертацією за темою «Оптимізація вибору та підвищення ефективності променевої діагностики захворювань нирок». У 1999 р. відбувся її офіційний захист. У 1997 р. В.М. Лісовому присвоєно звання професора .
У січні 1996 р. В.М. Лісовий очолив кафедру урології та завідує нею й понині (сьогодні це кафедра урології, нефрології та андрології ім. А.Г. Подрєза Харківського національного медичного університету (далі – ХНМУ), клінічною базою якої на той час був (і залишається на сьогодні) Нефроурологічний центр Харківської обласної клінічної лікарні (далі – ХОКЛ), заснований професором В.І. Шаповалом .
З перших місяців роботи на посаді завідувача кафедри Володимир Миколайович займався розгалуженням та переоснащенням клінічної бази кафедри й підрозділів Нефроурологічного центру ХОКЛ. За згодою Міністерства охорони здоров’я України заснував проблемну наукову лабораторію з андрології та репродукції людини, під його керівництвом розроблена перша та на сьогодні єдина в Україні навчальна програма з курсу «Андрологія» для вищих медичних навчальних закладів .
У 2000 р. був призначений на посаду заступника головного лікаря ХОКЛ з урології та нефрології. На базі Нефроурологічного центру ХОКЛ у 2001 р. В.М. Лісовий організував самостійний заклад охорони здоров’я – Харківський обласний клінічний центр урології і нефрології (далі – Центр), став його директором та очолював його до 2019 р. У 2003 році за його ініціативи та підтримки колективу Постановою Кабінету Міністрів України, Центру було присвоєно ім’я професора Володимира Івановича Шаповала . Сьогодні Центр має назву КНП ХОР «Обласний медичний клінічний центр урології і нефрології ім. В.І. Шаповала» .
Головна стратегія В.М. Лісового у керуванні Центру полягала в розробці та запровадженні нових методів лікування, у використанні найсучаснішої апаратури та інструментарію. Сьогодні Центр – потужний високопрофесійний лікувальний заклад розрахований на 420 ліжок з досвідченим колективом співробітників (більше 600), який щорічно надає якісну та висококваліфіковану медичну допомогу більше ніж 20 тисячам пацієнтів міста Харкова, Харківської області та інших регіонів, яким виконують понад 8 тисяч оперативних втручань на рік. Безумовно, Центр відповідає сучасним вимогам та стандартам, що забезпечується такими структурними підрозділами як: урологічне відділення №1; відділення трансплантації нирки; відділення малоінвазивних методів лікування №3; урологічне відділення №4; відділення онкологічної урології №5; урологічне відділення №6; дитяче урологічне відділення №7; андрологічне відділення №8; нефрологічне відділення №9; відділення амбулаторного гемодіалізу №10; відділення амбулаторного хронічного гемодіалізу №12 (м. Лозова); фізіотерапевтичне відділення; відділення променевої та ультразвукової діагностики; клініко-діагностична лабораторія; відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії; операційний блок, де особисто В.М. Лісовий виконав понад 5 тис. оперативних втручань (таких як, трансплантація нирки, створення штучного сечового міхура, резекція єдиної нирки, радикальна простатоектомія, зміна статі та інші). Оцінкою діяльності Центру стало його нагородження у 2002 р. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України .
Внесок В.М. Лісового у розвиток нефроурологічної допомоги мешканцям м. Харкова та Харківської області
У 2003 р. він одним з перших у країні втілив методику постійного амбулаторного перитонеального діалізу. Розвинув та переоснастив службу гемодіалізу, ініціював та організував ендоурологічну службу в Харківському регіоні. У 2006 р. ним було впроваджено методику родичевої трансплантації нирки, створено відділення трансплантації та 14.12.2006 особисто В.М. Лісовим виконано першу успішну родичеву трансплантацію нирки в Харківській області. У 2009 р. в Лозівському районі Харківської області відкрито першу філію відділення гемодіалізу. За його ініціативи та безпосередньої участі створено найпотужнішу на теперішній час в Україні службу замісної терапії хворим на термінальну ниркову недостатність, яка може використовувати всі існуючі технології допомоги одночасно більше ніж 450 пацієнтам .
У 2002 р. Лісовий В.М. виконував обов’язки декана та голови Ради 1 медичного факультету Харківського державного медичного університету (далі – ХДМУ), а у 2005 р. – першого проректора Харківського державного медичного університету .
У 2005 р. Володимир Миколайович Лісовий був обраний ректором одного з найстаріших вищих медичних навчальних закладів України – Харківського державного медичного університету, якому у 2007 р. було надано статус національного .
З 2005-2019 рік під керівництвом ректора В.М. Лісового · Поширилась освітня та науково-практична діяльність університету,
· До структури ХНМУ ввійшли Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань, Харківський центр серцево-судинної хірургії та Спеціалізована медико-санітарна частина №12. Шляхом реорганізації двох останніх медичних закладів було створено Навчально-науковий медичний комплекс «Університетська клініка». Відкрито лікувально-навчально-науковий підрозділ «Університетський стоматологічний центр», засновано Українській інститут клінічної генетики та Науково-практичний центр доклінічних і клінічних досліджень, у результаті чого вперше з 50-х років ХХ сторіччя з’явилася власна університетська клінічна база на 200 ліжок та 10 тисяч поліклінічних відвідувань.
· Результатом реорганізації педагогічного процесу стало відкриття трьох факультетів з підготовки іноземних студентів, Навчально-наукового інституту з підготовки іноземних громадян, Навчально-наукового інституту післядипломної освіти, Навчально-наукового інституту якості освіти, приєднання Медичного коледжу з підготовки медичних сестер. Університет розпочав підготовку фахівців за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальностями «Медсестринство», «Технології медичної діагностики та лікування», «Фізична реабілітація», «Соціальна робота»; за освітнім ступенем «магістр» за спеціальностями «Медсестринство», «Технології медичної діагностики та лікування», «Публічне управління та адміністрування», «Педагогіка вищої школи».
· Харківський національний медичний університет став одним із лідерів серед навчальних закладів України з підготовки іноземних студентів: з 2005 р. питома вага іноземних студентів збільшилася з 15 до майже 45 відсотків загального контингенту студентів. Щороку в університеті навчаються понад 4 000 іноземних громадян з 78 країн світу.
· Проведено ремонт будівель та споруд з використанням сучасних теплозберігаючих технологій, переоснащено аудиторний фонд найсучаснішим обладнанням, відкрито симуляційні класи; з метою безпечного перебування в корпусах та гуртожитках університету встановлено електронно-пропускну систему.
· Оновлено бібліотечний комплекс, у якому розташовано 3 абонементи, 2 читальні зали й 4 зали для самостійної підготовки на 350 робочих місць, оснащених сучасною технікою, є 5 книгосховищ.
· Створено Репозитарій ХНМУ, який є електронним архівом інтелектуальних здобутків науковців, викладачів та співробітників університету.
· Налагоджена міжнародна робота: університет продовжив членство в Міжнародній асоціації університетів, був занесений до реєстру медичних університетів Всесвітньої організації охорони здоров’я, став співзасновником Українсько-німецької медичної асоціації та Української асоціації гендерної медицини. ХНМУ внесений до Всесвітньої бази даних – Каталогу «Директорія Авіценни», яка підтримується Університетом Копенгагену, Всесвітньою організацією охорони здоров’я та Всесвітньою федерацією медичної освіти. У 2015 р. в рамках співпраці ініційовано створення локального офісу USERN у Харкові на базі ХНМУ . Університет отримав сертифікат на відповідність Держстандарту, який засвідчує, що ХНМУ впровадив та використовує систему управління якістю, яка відповідає вимогам всесвітньо визнаної Міжнародної організації зі стандартизації (ISO).
· Розпочалась робота із запрошення іноземних фахівців до університету задля підвищення професійного рівня та обміну досвідом.
· Набула активного розвитку академічна мобільність викладачів, молодих учених і студентів.
· В університеті набув активного розвитку волонтерський рух, який сприяє громадянській соціалізації студентів, вихованню студентів справжніми громадянами, патріотами України. Волонтерська діяльність університетського студентства була високо оцінена громадськістю міста Харкова.