Шкала Розіваля — це шкала твердості в мінералогії, названа на честь австрійського геолога Августа Карла Розіваля. Шкала Розіваля намагається дати більше кількісних значень стійкості до подряпин, на відміну від шкали Мооса, яка базується на якісних вимірюваннях із відносними значеннями.
Метод Розіваля (також званий методом Делессе-Розіваля) — це метод петрографічного аналізу, який виконується шляхом дряпання полірованої поверхні під відомим навантаженням за допомогою наконечника з відомою геометрією. Твердість розраховується шляхом визначення об’єму видаленого матеріалу, але це вимірювання може бути складним і вимагає відбору достатньо великої кількості зерен, щоб мати статистичну значущість.
Значення шкали Розіваля Твердість за шкалою Мооса Мінерал Твердість за шкалою Розіваля 1 тальк 0,03 2 гіпс 1,25 3 кальцит 4.5 4 флюорит 5 5 апатит 5,5 6 польовий шпат 37 7 кварц 120 8 топаз 175 9 корунд 1000 10 алмаз 140 000 Вимірюється стійкість мінералу до подряпин, виражена за кількісною шкалою. Ці вимірювання необхідно проводити в лабораторії, оскільки поверхні мають бути рівними та гладкими. Базове значення шкали Розіваля визначається як корунд із значенням 1000 (безрозмірні одиниці).
Див. також
Твердість Август Карл Розіваль Шкала Мооса
Примітки
Бібліографія
The Great Encyclopedia of minerals 451 photographs, 520 pages 20'5 x 29'2 cm. Original: Artia, Prague 1986 Catalan version: Editorial Susaeta SA 1989, (printed in Czechoslovakia) Accurate mineralogy. De Lapparent, A .: 1965 Paris Minerals and study how to Them. Dana L. Hurlbut, S .: New York 1949 Schöne und seltene Mineral. Hofmann and F. Karpinski, J .: 1980 Leipzig CORDUANT, William S. "The Hardness of Minerals and Rocks". Lapidary Digest c. 1990.