Юзеф Коженьовський (; 1 жовтня 1863, Пулави — 28 лютого 1921, Рига) — польський історик, бібліотекар, професор Ягеллонського та Львівського університетів, шляхтич гербу Наленч. У своїй науковій діяльності виявив та опублікував низку унікальних історичних джерел, що стали результатом його широких досліджень в архівах усієї Європи.

Життєпис Онук письменника Юзефа Коженьовського. Навчався в Пулавах, а потім у гімназії святої Анни у Кракові. Навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету. Відразу після навчання, у 1886—1888 роках, він брав участь у дослідженнях, які проводилися під керівництвом професора Станіслава Смолька в італійських архівах та бібліотеках, зокрема у Флоренції та Венеції.

З 1885 року він каталогізував та впорядковував колекцію рукописів в бібліотеці Чарторийських у Кракові. 1886 року опублікував «Nieznane polskie i łacińskie wiersze politycznej treści: 1548—1551».

У 1888—1892 роках був секретарем Комітету при літературній комісії Академії мистецтв і наук, яка відповідала за видання «Бібліотеки польських письменників». У 1890—1891 роках був асистентом Історичного семінару при Ягеллонському університеті. У 1891—1892 роках за стипендією імені Снядецького працював у відділі рукописів Імператорської публічної бібліотеки у Санкт-Петербурзі та Державного архіву у Стокгольмі. У 1893—1896 роках — керівник наукової станції в Парижі. У цей період під час своїх пошуків він першим з науковців зацікавився так званим «Молитовником» Владислава Варненчика, досліджуючи цей рукопис 1894 року у Бодліанській бібліотеці Оксфордського університету.

У 1899–1905 роках він керував бібліотекою Баворовських у Львові, упорядковуючи колекції та готуючи їх для досліджень. Бібліотекар 2-го класу у бібліотеці Львівського університету, а 1903 року призначений скриптором (бібліотекарем 1-го класу), був членом філософського відділу Академії мистецтв і наук.

Кавалер ордену Франца Йосифа у 1913 році.

З 1916 року був членом Архівної ради у Відні для округів Добромиль, Ярослав, Лісько, Перемишль та Сянок.

Наприкінці 1918 року призначений членом Архівної ради при Міністерстві духовних віросповідань і народної просвіти, також був радником у архівних справах. Делегат на Ризькій мирній конференції (комісія з повернення, зокрема, творів мистецтва).

Помер під час конференції 28 лютого 1921 року у Ризі. Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві в родинній гробниці родини Коженьовських поруч із дідом (ділянка 26-1-13).

Публікації Nieznane polskie i łacińskie wiersze politycznej treści: 1548—1551. — Kraków, 1886. Analecta Romana quae historiam Poloniae saec. XVI illustrant ex archivis et bibliothecis excerpta / Edidit Dr. Józef Korzeniowski; nr 53 Scriptores Rerum Polonicarum; t. 15. — Kraków: Nakładem Akademii Umiejętności; Skład główny w Księgarni Spółki Wydawniczej Polskiej, 1894. — 360 s.

Примітки

Джерела