Констанція Малґожата Жевуська, до шлюбу Любомирська (нар. 1761 — пом. 11 жовтня 1840, Кам'янець-Подільський) — польська аристократка та художниця, донька Станіслава та Ізабели Любомирських, уродженої Чарторийської.
Біографія В юності захоплювалася живописом, збереглося кілька малюнків, що свідчать про хорошу техніку й талант: офорт з погруддям бородатого старця, графічний портрет Розалії Любомирської.
У 1782 році стала дружиною свого двоюрідного брата Северина Жевуського з Підгірців. Їхній син — відомий діяч доби романтизму Вацлав Северин Жевуський.
Отримавши спадщину та посаг, придбала терен, що звався Гримайлівський ключ (міста Гримайлів і Товсте, а також близько 30 сіл, у тому числі Фащівку). Після смерті чоловіка у 1811 році стала розпорядницею родинних володінь, які складали: 10 міст, 116 сіл, 30 тисяч селянських господарств. Сама в цей час мешкала у Відні, де життя було дуже дорогим. Після Листопадового повстання, де її син брав участь, частина майна була конфіскована. Решту графиня втратила через марнотратство, невміння керувати фінансами і нечесність деяких управителів. Зрештою була вимушена переїхати у Кам'янець-Подільський, де провела останні роки в орендованій квартирі в бідності.
Була нагороджена орденом Зоряного Хреста.
Галерея
Примітки