Ґріґоре Казакліу (25 січня 1892, Кушелаука, округ Сорока (міжвоєнний період) — 27 грудня 1959, Бухарест) — румунський/молдовський політик, член Сфатул Церій, на той час студент.
Сім'я Родина Казакліу відіграла важливу роль у Великому Союзі; Іон Казакліу був дядьком Ґріґоре, а Володимир Казакліу — його братом. Володимир та Ґріґоре Казакліу — сини Александру та Євдохії Казакліу, мали брата Йоана та сестру Людмилу.
Сфатул Церій Ґріґоре Казакліу був членом Сфатул Церій, парламенту Молдови між 1917 і 1918 роками. 27 березня 1918 року Ґріґоре Казакліу проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії. У складі «Крайової ради» обіймав посаду секретаря Конституційної комісії (1.07.1918 — 27.11.1918).
Він обирається в кілька законодавчих зборів від округу Сорока. За уряду Іона Бретіану — доктор Лупу був обраний віце-президентом Палати депутатів.
2 лютого 1939 р. призначений королівським резидентом Наддністровської землі, на якій перебував до 22 вересня 1940 р., коли було створено Комітет у справах біженців з Бессарабії та Північної Буковини.
Галерея зображень
Див. також Сфатул Церій Список членів Сфатул Церій
Примітки
Бібліографія Gheorghe E. Cojocaru, Sfatul țării: itinerar, Civitas, Chișinău, 1998, ISBN 9975-936-20-2 Mihai Tașcă, Sfatul Țării și actualele autorități locale, «Timpul de dimineață», no. 114 (849), 27 iunie 2008 (page 16) Nicolae Andronic, Veaceslav Stăvilă, Cotiujenii Mari, Fundația «Draghiștea»,2002 Tipografia Ed. «Universul» -253 p., pagina 200
Посилання Архів для Крайової Ради Депутати Ради країни і Лаврентій Берія