Т-90 — радянський експериментальний зенітний танк, розроблений групою конструкторів під керівництвом за дорученням Семена Гінзбурга. Розроблявся як мобільний засіб протидії ворожій авіації та піхоті.
Історія створення Ідея про створення кулеметних танків, які могли протистояти не тільки піхоті, а й авіації, виникла в СРСР ще 1942 року, розробляти Т-90 розпочали у травні 1942 року з ініціативи Семена Гінзбурга. За створення танка взялася група конструкторів під керівництвом Анатолія Савіна, який на той момент був головним конструктором Горьківського артилерійського та машинобудівного заводу № 92 (зараз — Нижньогородський машинобудівний завод). Перший зразок Т-90 було збудовано у листопаді 1942 року. Танк проходив експлуатаційні тести (пробіг та стрільба) з 12 по 18 листопада. Було вистріляно приблизно 400 патронів по наземним та повітряним мішенями. Було перевірено стрілянину при підйомі зброї та одночасну стрільбу з двох кулеметів.
На випробуваннях на точність стрільби по наземним цілями Т-90 показав гірші результати, ніж від нього очікували конструктори, а у стрільбі по повітряним цілям Т-90 показав результат всього 10 % влучань (для порівняння, більш старі Т-60 і Т-70, які розроблялись для боротьби з піхотою, мають результат у 40 %, та 30 % відповідно).
За підсумками, Савіну та його команді було запропоновано доопрацювати цей танк. Але доопрацювання йшло досить повільно, через що в лютому 1943 вище керівництво втратило інтерес до такого типу машин.
Доля екземпляру Донині випущений екземпляр не зберігся. Макет легкого танка Т-90 зберігається у Музеї військової та автомобільної техніки УГМК у Верхній Пишмі. Точну копію машини створили з оригінальних частин легкого танка Т-70 на основі креслень та світлин.