Сидик Мухамеджанов (; — ) — казахський, радянський композитор. Народний артист СРСР (1990).
Біографія Народився 5 вересня (за іншими джерелами — 5 серпня) 1924 року в урочищі Улькенбулак (Велике Джерело) (нині — у Шетському районі, Карагандинська область, Казахстан). Походить з підроду Карсон роду Каракесек племені Аргин.
У 1950 році закінчив теоретико-композиторське відділення Алматинського музичного училища ім. П. Чайковського (нині Алматинський музичний коледж імені П. І. Чайковського ), у 1957 році — композиторське відділення Казахської консерваторії ім. Курмангази (за класом Є. Г. Брусиловського).
У роки навчання у консерваторії, з 1953 року був музичним редактором (пізніше художнім керівником) Казахського радіо.
У 1960 — 1962 роках — голова правління Спілки композиторів Казахстану.
У 1964 — 1968 роках — директор і художній керівник Казахської державної філармонії ім. Джамбула, у 1969 — 1972 роках — директор Казахського державного академічного театру опери та балету ім. Абая.
Його сонати для скрипки та фортепіано, п'єси, кюї, написані для оркестру народних інструментів, а також поеми для камерних оркестрів стали взірцем всебічного розвитку, високої художності творів казахської інструментальної, оркестрової камерної музики.
Член КПРС з 1961 року.
Помер 3 лютого 1991 року в Алмати. Похований на Кенсайському цвинтарі.
Сім'я
Діти: донька — Ляйля Мухамеджанова, музикознавець, член Спілки композиторів РК; донька — Ляззат Мухамеджанова; син — Мурат Мухамеджанов, художник; донька — Гульжан Мухамеджанова, піаністка. Онуки — Ахан Мухамеджанов, Ашим Унайбеков, скрипаль, композитор.
Нагороди та звання
Заслужений діяч мистецтв Казахської РСР (1961) Народний артист Казахської РСР (1967) Народний артист СРСР (1990) Державна премія Казахської РСР (1974) Орден Жовтневої Революції (1971) Орден Дружби народів (1984) Орден «Знак Пошани» (1959)
Творчість
Список творів Опери: «Айсулу» (1964, друга редакція − 1979, до 25-річчя освоєння цілинних земель, лібрето К. Шангитбаєва) «Дівчина-загадка» («Жұмбақ қыз», 1971, за поемою С. Сейфулліна «Кокшетау») «Ахан сере — Актокты» (1982, лібрето Г. Мусрепова) «Абай и Айгерим» (радіоопера) (на основі власних 20 романсів на вірші А. Кунанбаєва, лібрето автора)
Ораторії: «Голос століть» («Гасырлар уны») (1960, текст К. Шангитбаєва)
Концерти: для голосу з оркестром (1959) для скрипки з оркестром (1975) для домбри з оркестром (1985) для кобиза з оркестром (1988)
Вокально-симфонічні твори: «Поема про Леніна» (1962) «Кантата про Леніна» (1964) кантата «Табігат»
Для оркестру: 4 симфонії, зокрема «Буря» (1968, присв. 100-річчю з дня народження В. І. Ленина) симфонічний кюй «Дархан дала» (1987)
Для оркестру казахських народних інструментів: симфонічний кюй «Батьківщина радості» («Шаттык Отаны») (1951)
Для хору a capella: кантата «Пори року» (1975, на вірші А. Кунанбаєва)
Інше: музика до спектаклей драматичного театру, зокрема: «Алдар-Косе» Ш. Хусаінова (1952), «Ботагоз» за С. Мукановим (1957), «Рабига» Ж. Аймауитова (1959), «Ох уж ці дівчата!» «Беу, кыздар-ай» К. Байсеїтова та К. Шангитбаєва (1960), «Сауле» Т. Ахтанова (1961) та інші пісні та романси — цикл пісень на слова Абая Кунанбаєва («Жарқ етпес қара көңілім не қылса да» — «Навіки моя душа не розквітне», «Өзгеге көңілім тоярсың» — «Усім насититись може душа», «Ғашықтың тілі — тілсіз тіл» — «Безмовна мова кохання»), «Вальс весни», «Берізка з таємницею», «Моя Венера» («Шолпаным»), «Хитається степ цілинний», патріотичні: «Жаркырайды Темиртаудын оттары» («Сяють вогні Теміртау»), «Пісня праці», «Марш молодості» та інші.
Композиторська фільмографія
1955 — «Мати і син» (короткометражний) 1958 — «Ми з Семиріччя» (спільно з М. Крюковим) 1961 — «Якби кожен з нас» 1962 — "Перехрестя " 1964 — «Безбородий ошуканець» 1965 — «Мрія моя» 1972 — «Лісова балада» 1975 — «У підніжжя Найзатас» 1976 — «Третя сторона медалі»
Актор
1967 — «За нами Москва» — епізод
Примітки
Посилання