Вілферд Фердінанд Маделунг (; , Штутгарт, Веймарська республіка — ) — німецько-американський історик (сходознавець-арабіст і медієвіст), ісламознавець. Великий фахівець у галузі історії ісламу, особливо шиїзму й ісмаїлізму, а також раннього періоду ісламської історії. Стипендіат Ґуґґенгайма. Член Британської академії (1999).

Біографія Народився 26 грудня 1930 року у Штутгарті, Веймарська республіка, у сім'ї інженера аерокосмічної техніки Георга Маделунга. Початкову освіту здобув у гімназії Ебергарда Людвіга. Після закінчення Другої світової війни підлітком іммігрував із батьком до США, де останній міг продовжувати працювати за фахом. Навчався у Джорджтаунському університеті. У 1951 році поїхав продовжувати навчання у Єгипеті, вивчав ісламську історію й арабську літературу у Каїрському університеті у відомого фахівця з ісмаїлізму Мухаммада Каміла Хусейна, здобувши ступінь бакалавра мистецтв. Від свого вчителя Вілферд перейняв інтерес до ісмаїлізму, й у 1957 році під керівництвом Бертольда Шпулера у Гамбурзькому університеті захистив дисертацію на PhD, яка присвячена взаєминам карматської держави та Фатімідського халіфату. У 1958—1960 роках служив як аташе у посольстві Західної Німеччини у Багдаді, одночасно з цим опублікувавши дві об'ємні статті у журналі «Der Islam», які тоді стали одними з перших оригінальних праць, присвячених дослідженням, пов'язаним з ісмаїлізмом.

У 1963—1966 роках знову працював у Гамбурзькому університеті, де захистив дисертацію з ісламознавства. У 1963 році також працював запрошеним професором у Техаському університеті в Остіні. З 1964 до 1978 рік працював у Чиказькому університеті, послідовно обіймаючи посади ад'юнкт-професора, доцента та професора ісламської історії. У 1978 році перейшов на роботу в Оксфордський університет, де до 1998 рік обіймав посаду Лодського професора арабістики та дійсного члена Коледжу святого Івана. У 1998 році вийшов на пенсію із присвоєнням звання емериту та починаючи з наступного року є старшим науковим співробітником Інституту ісмаїлітознавства у Лондоні. Протягом своєї кар'єри Вілферд встиг попрацювати запрошеним професором в Університеті Торонто й Американському університеті у Бейруті. Більша частина його праць присвячена ранньому періоду історії ісламу, а також шиїзму та його течій, як-от ісмаїліти, зейдити та кармати. Крім цього, Вілферд є автором великої кількості наукових статей, присвячених ібадизму. Він продовжує роботу як старший науковий співробітник унікального Інституту ісмаїлітознавства () у Лондоні. У 2003 році став об'єктом фестшрифту.

Вілферд входить до редакторського комітету наукового журналу відкритого доступу «Journal of Arabic and Islamic Studies», є одним з редакторів енциклопедії «Ісламіка» та третього видання фундаментальної «Енциклопедії ісламу», а також одним з авторів її другого видання й енциклопедії «Іраніка».

Поряд із такими вченими як Ш. Штерн і В. Іванов Маделунг є одним з основоположників ісмаїлітознавства — гілки ісламознавства, що вивчає ісмаїлізм загалом і Фатімідський халіфат зокрема. Його ранніми напрацюваннями користувалися і користувалися багато сучасніших дослідників як-от Фархад Дафтарі, Гайнц Галм, Тьєррі Б'янкі, Яаков Лев і Майкл Бретт, які змогли вивести цю науку на зовсім новий рівень. Саме він є автором статей «Ісмаїлізм», «Карматизм» й «Імамат» для другого видання «Енциклопедії ісламу».

У 1999 році обраний дійсним членом секції Азії, Африки та Близького Сходу Британської академії.

Праці

Монографії

Збірки статей

Розділи

Переклади/редакція

Corpus Alchemicum Arabicum

Примітки

Посилання