Альфред (Альфредо) де Парадеда, що жив як графиня Діна Альма де Парадеда (; 1871, імовірно Ріо-де-Жанейро — 8 грудня 1906, 35 років, Бреслау) — світська особа бразильського походження, відома за обставинами своєї смерті (самоотруєння на очах у лікаря, який після огляду тіла засвідчив чоловічу стать) і подальший інтерес ЗМІ та сексологів до історії; численні публікації про цю смерть зробили її однією з перших задокументованих найбільш відомих імен трансгендеризму.

Ранні роки Альфред (Альфредо)де Парадеда народився в 1871 році в сім'ї бразилійки та, ймовірно, іспанського графа, консула в Ріо-де-Жанейро, і мав принаймні одного брата. Після смерті батька мати одружилася з заможним німецьким лікарем, який жив у Бразилії.

Європа Між 1899 і 1900 роками де Парадеда вже стає помітною фігурою берлінських балів«Tagebuch einer männlichen Braut». Schwules Museum, 16 May 2010.. Під час одного з них у 1903 році зустрічає Магнуса Гіршфельда, який пізніше кілька разів описав цю зустріч у своїх працяхMagnus Hirschfeld. 1904. Berlins Drittes Geschlecht, 8. Aufläge. [Третя стать Берліна, 8 видання]. Erstdruck: Verlag von Hermann Seemann Nachfolger, Berlin und Leipzig. 77 S.. Він згадав, зокрема, паризьку червону шовкову вечірню сукню з мереживами вартістю понад 2000 франків. Де Парадеда часто відвідує місцеве берлінське кафе, які відвідував Гіршфельд, і викликає інтерес місцевих кіл, тому Гіршфельд першим почав розмову.

Де Парадеду описували як жінку з багатьма талантами, включаючи гру на фортепіано, кулінарію та ручну роботу, наприклад, прикрашання капелюхів.Magnus Hirschfeld, 1914. Die Homosexualität des Mannes und des Weibes. P. 167—168, 685—687. Він також був хорошим співрозмовником, викликаючи інтерес своїми історіями з Бразилії чи Парижа, розвіюючи будь-які початкові сумніви чи недовіру, спричинені його високим зростом чи низьким голосом. Багато джерел згадують високу, але дуже струнку фігуру та елегантність у дорогому одязі та аксесуарах.

Обставини смерті Невдовзі після зустрічі з Гіршфельдом де Парадеда вирушає до Парижа, де відомий як графиня де Парадеда, і оточує себе матеріальними благами, слугами та запрошує людей до своєї вишуканої квартири. Десь у Парижі зустрічає «скромного» (за описом Гіршфельда) вчителя німецької, який приїхав туди вивчати французьку, на прізвище пан Меєр, «The reverse of the Arizona de Raylan Incident» // Albuquerque Evening Citizen, 01-04-1907, page 2, column 2, Territorial TopicsНе знайдено джерел, крім Вікіпедії, де він має ім'я Едгар Тепфер . 28 жовтня 1906 року де Парадеда покидає Париж і переїжджає до Бреслау (Нижня Сілезія, тоді Королівство Пруссія, Німецька імперія) як наречена Меєра, зустрічається з його друзями та сім'єю та знімає нову квартиру. Де Парадеда дружить з власницею квартири (landlord), яка дозволила перефарбувати квартиру та відремонтувати її, а її донька називала де Парадеду «тьотею Діді».

Попри щоденні візити свого нареченого, де Парадеда дуже ревнує його та його друзів, які не довірють де Парадеді і ставлять його під сумнів. Їхнє приватне розслідування минулого де Парадеди виявило, що вітчим "нареченої" нещодавно повернувся з Бразилії до Німеччини, і що в нього був пасинок на ім'я Альфред, але не падчерка на ім'я Альма. Де Парадеда погрожує Меєру смертю в разі розриву заручин. Нарешті розірвавши заручини, він доніс поліції на де Парадеду (одна інформація свідчить, що донос стався лише після того, як де Парадеда пробує увірватися до його квартири). Коли комісар кримінальної поліції прибув до квартири, де Парадеда залишався спокійним та серйозним, не даючи поліцейському жодного приводу для втручання. Тим не менш, де Парадеду настільки засмутило втручання, що він викликав свого довіреного лікаря (який був нездужаючим і послав асистента). Де Парадеда відмовився від наказу асистента роздягтися і пройти медичний огляд. За його наполяганням він попросив хвилинку для себе і на хвилину зник в іншій кімнаті. Через кілька хвилин він повернувся, сів перед лікарем і, вже заявивши про готовність до огляду, раптом впав на землю і за хвилину помирав у сильних конвульсіях. Комісар, який раніше відвідував квартиру, знайшов несвіже тіло та повністю збентеженого лікаря, який оглянув тіло, виявивши, що воно було чоловічої статі.

Історія про «нареченого з Бреслау» була опублікована в газетах по всьому світу, включаючи німецькомовну у СШАIndiana Tribüne. Indiana Tribüne, Volume 30, Number 116, Indianapolis, Marion County, 8 January 1907 та Poverty Bay Herald у Новій Зеландії. Дві книги, натхненні історією де Парадеди, були написані: Mein Zimmerherr Марі Ремер (Marie Römer)Römer, Marie. 1907. Mein Zimmerherr. Selbsterlebtes. Breslau: H. Fleischmann-Verlag., яка стверджувала, що є landlord та розповідає правдиву історію, і вигадану, частково натхненну реальними подіями, Tagebuch einer männlichen Braut [Щоденник чоловічої нареченої]Homann, Walter. 2010. Tagebuch einer männlichen Braut. Hamburg: Männerschwarm Verlag. 176 pages. ISBN-10: 3939542539, ISBN-13: 978-3939542537. Книга Ремер уривками нагадує газетні статті, що робить її претензії на те, щоб бути landlord, дискусійним.

Примітки

Література

с. 647, S. 167—168, 685—687, S. 189–192, S. 342,