SCUM Manifesto

SCUM Manifesto ( — «Маніфест Товариства повного знищення чоловіків») або «Маніфест покидьок» — це анархічно-утопістський маніфест американської радикальної феміністки Валері Соланас, опублікований в 1967 році. Описаний як сатира та пародія в дусі свіфтівської Скромної пропозиції, особливо через паралелі з теорією жіночності Фрейда.

Написаний у викличній, провокативній манері, твір виразно політизував жіночий гнів фемінізму другої хвилі, вказуючи на його причини: патріархат і чоловіків. Для свого часу він був революційною «інструкцією» до радикальної трансформації суспільного ладу. У творі описується, що чоловіки зруйнували світ, а жінки мають його виправити. Для досягнення цієї мети створюється SCUM, організацію, покликану повалити патріархатно-капіталістичне суспільство та усунути чоловічу стать.

Маловідомий до замаху Соланас на життя Енді Воргола 3 червня 1968 року, після нього Маніфест привернув значну увагу громадськості і справив чималий культурний впливBernstein Weiss, Tracey (1978). The Rhetoric of Radical Feminism: A Pentadic Analysis of the Inception of a Rhetorical Movement. Temple University. p. 3.. Передрукований не менше 100 разів англійською, маніфест був перекладений 13 мовами і неодноразово переказувався.

Рефлексія твору феміністками варіює. Ті-Грейс Аткінсон, наприклад, вважала Маніфест обґрунтованою критикою патріархату, інші, такі як Бетті Фрідан, вважали погляди Соланас надто радикальними та поляризованими.

Назва Термін «SCUM» з'явився на обкладинці першого видання від Olympia Press у вигляді напису «SCUM» і, як стверджувалося, означав «Товариство повного знищення чоловіків». Соланас заперечувала, наполягаючи, що це не акронім, хоча розширений термін з'явився в рекламі The Village Voice, яку вона вигадала в 1967 Фраза «Society for Cutting Up Men» (укр. «Товариство повного знищення чоловіків») знаходиться на обкладинці самостійного видання 1967 року, після назви. Це видання передує всім комерційним виданням. Крім того, у номері The Village Voice від 10 серпня 1967 року з'явився лист редактору, підписаний Валері Соланас (з SCUM, Західна 23-та вулиця), в якому вона відповідає на попередній лист, підписаний Рут Гершбергер (опублікований у номері від 3 серпня 1967 року), у якому питається, чому жінки не повстають проти чоловіків. Відповідь Соланас гласила: «Я хотіла б повідомити її та інших гордих, незалежних жінок, подібних до неї, про існування SCUM (Суспільство Повного Знищення Чоловіків), нещодавно створеної організації, яка почне свою роботу (і я маю на увазі саме її) протягом декількох тижнів»Solanas, Valerie, «SCUM : High Gear» in The Village Voice (August 3, 1967), 31..

Хоча «SCUM» спочатку означало «Society for Cutting Up Men», ця фраза фактично ніде не зустрічається в тексті. Геллер стверджує, що «немає достовірних доказів того, що Соланас мала намір використовувати SCUM як акронім для „Society for Cutting Up Men“». Сьюзан Вейр та ін. стверджують, що саме видавець Соланас Джіродіас заявив, що SCUM був акронімом для «Society for Cutting Up Men», чого Соланас, схоже, ніколи не припускалаSusan Ware, Stacy Lorraine Braukman, et al.(2005). Notable American Women: A Biographical Dictionary Completing the Twentieth Century. Cambridge: Harvard University Press, p. 603, ISBN 978-0-674-01488-6.. Гері Декстер стверджує, що Соланас назвала його «SCUM Manifesto» без крапок після літер у SCUM. Декстер додає: «Написання її зашифрованої назви Жіродіасом було ще одним актом патріархального втручання, спробою володіння».

Слово «SCUM» використовується у тексті щодо певного типу жінок, а не чоловіків. Воно відноситься до владних жінок: «SCUM — домінуючі, захищені, впевнені в собі, неприємні, жорстокі, егоїстичні, незалежні, горді, що шукають гострих відчуттів, волелюбні, зарозумілі самки, які вважають себе здатними керувати всесвітом, які докотилися до меж цього суспільства і готові докотитися до чогось набагато більшого, ніж воно може запропонувати»Solanas, Valerie, SCUM Manifesto (Valerie Solanas, 1967), pp. 16-17 (self-published) (Northwestern Univ.). За словами Авітел Ронелл, те, що «SCUM» замислювався як акронім, було «запізнілим доповненням», яке Соланас пізніше відкинула.

Історія публікації Соланас написала SCUM Manifesto між 1965 та 1967 роками. В 1967 вона самостійно випустила перше видання, зробивши дві тисячі копій з мімеографами і продаючи їх на вулицях Гринвіч-Вілледж в Нью-Йорку. Соланас брала з жінок по 1 долару, а з чоловіків по 2Rich, B. Ruby (1993). «Manifesto destiny: drawing a bead on Valerie Solanas». Voice Literary Supplement. New York, NY: The Village Voice. 119: 16-17.Marmorstein, Robert (13 June 1968). «SCUM goddess: a winter memory of Valerie Solanis». The Village Voice: 9-20.. До весни наступного року було продано близько 400 екземплярів. У серпні 1967 року Валері Соланас підписала видавничий контракт з Морісом Жиродіасом на випуск роману і попросила його прийняти замість нього SCUM Manifesto того ж року.

Перше комерційне видання «Маніфесту» було опубліковане видавництвом Olympia Press у Нью-Йорку у 1968 році. До нього увійшли передмова Моріса Жіродіаса та есе Wonder Waif Meets Super Neuter Пола КрасснераSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press.. Згідно з Янсеном, між виданням Olympia Press 1968 року і оригінальною версією, виданою Соланас на мімеографі, є тонкі відмінності. В інтерв'ю The Village Voice Соланас прокоментувала видання Olympia Press, поскаржившись, що «жодне із виправлень… [які вона] хотіла внести, не були включені, і що було зроблено багато інших змін у формулюваннях — усе на гірше — і що було багато „типографських помилок“: слова і навіть розширені частини речень були пропущені, роблячи уривки, в яких вони мали бути, безладними»Valerie Solanas Replies, in Smith, Howard, & Brian Van der Horst, Scenes, in The Village Voice, vol. XXII, no. 31, Aug. 1, 1977, p. 29, cols. 1-2. В 1977 Соланас самостійно опублікувала «правильне» видання, яке було ближче до оригінальної версії і включало вступ, написаний нею.

SCUM Manifesto був перевиданий щонайменше 10 разів англійською і перекладений хорватською, чеською, фінською , французькою, німецькою, івритом, італійською, іспанською, шведською, турецькою, португальською, нідерландською та данською. Він також був опублікований у кількох феміністських антологіях, включаючи Sisterhood is Powerful: An Anthology of Writings From The Women's Liberation Movement (1970), збірці радикальної феміністської літератури під редакцією Робін МорганMorgan, Robin, ed., Sisterhood Is Powerful: An Anthology of Writings From the Women’s Liberation Movement (N.Y.: Random House, 1st ed. 1970), pp. 514—519. Verso Books опублікували видання в 2004 році з передмовою феміністського філософа Авіталь Ронелл. Джон Пуркіс і Джеймс Боуен описують SCUM Manifesto як «памфлет, який став однією з довготривалих багаторічних анархістських публікацій».

Сестра Соланас, Джудіт А. Соланас Мартінес, за повідомленнями, є правовласницею SCUM Manifesto з 1997.

Зміст Маніфест відкривається наступною декларацієюSolanas, Valerie, SCUM Manifesto (1967), p. 1:

Валері Соланас починає з викладу теорії розгляду чоловіка як «неповноцінної жінки», генетично неповноцінної через Y-хромосомуSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 31. Відповідно до Соланас, цей генетичний недолік змушує чоловіка бути емоційно обмеженим, егоцентричним та нездатним до душевної пристрасті чи справжньої взаємодії. Вона описує чоловіка як позбавленого емпатії і нездатного ставитися до чогось, крім власних фізичних відчуттівSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 32-33. Далі в «Маніфесті» стверджується, що чоловік проводить своє життя у спробах стати жінкою і цим подолати свою неповноцінність. Для цього він постійно шукає жінку, спілкується з нею і намагається жити через неї і злитися з нею. Соланас відкидає теорію Фрейда про заздрість до пеніса і стверджує, що чоловіки мають «заздрість до кицьки». Після чого Соланас звинувачує чоловіків у перетворенні світу на купу лайна і представляє список претензійSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 34-35.

Основна частина «Маніфесту» складається зі списку критичних зауважень на адресу чоловіків та патріархату. Вони поділені на такі розділиSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 35-67:

Війна; Приємність, ввічливість та «гідність»; Гроші, шлюб та проституція, робота та запобігання автоматизованому суспільству; Батьківство та психічні розлади (страх, боягузтво, боязкість, смиренність, невпевненість, пасивність); Придушення індивідуальності, анімалізм (домашнє господарство та материнство) та функціоналізм; Запобігання приватності; Ізоляція, передмістя та запобігання спільноті; Конформність; Влада та уряд; Філософія, релігія та мораль на основі статі; Забобони (расові, етнічні, релігійні тощо); Конкуренція, престиж, статус, формальна освіта, невігластво та соціально-економічні класи; Запобігання розмовам; Запобігання дружбі та любові; «Велике мистецтво» та «культура»; Сексуальність; Нудьга; Секретність, цензура, придушення знань та ідей, викриття; Недовіра; Потворність; Ненависть та насильство; Хвороби та смерть.

У зв'язку з перерахованими проблемами, Маніфест висновує, що знищення чоловічої статі є моральним імперативомSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 67-70. Він також стверджує, що жінки повинні замінити «систему грошової праці» системою повної автоматизації, оскільки це призведе до краху уряду і втрати влади чоловіків над жінкамиSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 70-71.

Для досягнення цієї мети в Маніфесті пропонується сформувати революційний авангард жінок. Цей авангард називається SCUM (Товариство повного знищення чоловіків). У Маніфесті стверджується, що SCUM має використовувати тактику саботажу та прямої дії, а не громадянської непокори, оскільки громадянська непокора корисна лише для невеликих змін у суспільстві. Для того, щоб зруйнувати систему, необхідні насильницькі діїSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 71-80:

Наприкінці Маніфесту описується утопічне майбутнє з переважанням жінок, у якому, зрештою, немає чоловіків. Не буде грошей, а хвороби та смерть будуть ліквідовані. У Маніфесті стверджується, що чоловіки безрозсудно захищають існуючу систему і повинні прийняти необхідність її знищенняSolanas, Valerie (1968). SCUM Manifesto. Olympia Press. — p. 80-84.

Сприйняття та інтерпретація Різні критики, вчені та журналісти аналізували «Маніфест» та висловлювання Соланас про нього.

За словами проф. Джеймса Мартіна Гардінга, вона «запропонувала» «радикальну програму». Професорка Дана Хеллер сказала, що у авторки було «анархічне соціальне бачення», а в «Маніфесті» були «майже утопічні теорії» та «утопічне бачення світу, в якому механізація та системи масового (ре)виробництва зроблять роботу, сексуальні відносини та грошову систему застарілими».

Відповідно до рецензента Village Voice Б. Рубі Річ, «SCUM був безкомпромісним глобальним баченням», яке критикувало чоловіків за багато недоліків, включаючи війну і нездатність лікувати хвороби; багато, але не всі пункти були «досить точними»; деякі види жінок також піддавалися критиці, за умови, що жінки змінюються, коли чоловіків немає поряд; а секс (у сенсі сексуальність) критикувався як «експлуататорський». За словами Джанет Лайон, Маніфест «протиставляв… „звільнених“ жінок… жінкам із „промитими мізками“»Lyon, Janet (1991). «Transforming manifestoes: a second-wave problematic». Yale Journal of Criticism. 5 (1): 101—127..

Феміністська критикиня Жермен Грір зазначила, що Соланас стверджувала, що обидві статі відокремлені від своєї людяностіGreer, Germaine (1971). The Female Eunuch. New York, NY: McGraw-Hill. — p. 307 і що чоловіки хочуть бути схожими на жінокGreer, Germaine (1971). The Female Eunuch. New York, NY: McGraw-Hill. — p. 73. Еліс Еколс сказала, що «Маніфест» формулює гендер як абсолютний, а не відносний.