«Ельзас» () — німецький військовий корабель, другий пре-дредноут типу «Брауншвейг» Імператорських військово-морських сил Німеччини. Перший корабель, названий на честь імперської провінції Ельзас, нині французький регіон Ельзас.
«Ельзас» був закладений на верфі компанії Schichau-Werke у Данцигу. 26 травня 1903 року він був спущений на воду, а 29 листопада 1904 року увійшов до складу ВМС Німецької імперії, хоча аварія під час морських випробувань затримала завершення процедури введення до травня 1905 року. Його сестринськими кораблями були «Брауншвейг», «Гессен», «Преуссен» і «Лотрінген». Корабель був озброєний батареєю з чотирьох 280-мм (11 дюймових) гармат і мав максимальну швидкість 18 вузлів (33 км/год). Як і всі інші попередні пре-дредноути, побудовані на рубежі століть, «Ельзас» швидко застарів після спуску на воду революційного «Дредноута» у 1906 році; в результаті його кар'єра як бойового лінкора не склалася.
Після введення в експлуатацію корабель служив у II ескадрі німецького флоту, і в цей період він залучався до щорічних інтенсивних тренувань, а також здійснював візити ввічливості до зарубіжних країн. Перевершений новими лінкорами-дредноутами, «Ельзас» був виведений з бойового складу Кайзерліхмаріне у 1913 році. Через рік, після початку Першої світової війни, його повернули до строю та включили до VI бойової ескадри. «Ельзас» брав участь у бойових діях у Балтійському морі проти російського флоту. У серпні 1915 року лінкор активно діяв у битві в Ризькій затоці, під час якої вступив у бій з російським броненосцем «Слава». У 1916 році його відправили до резерву через неукомплектованість екіпажу та загрозу британських підводних човнів, що діяли на Балтиці, і решту війни він провів як навчальний корабель.
Після війни за умовами Версальського договору корабель був залишений у складі флоту Веймарської республіки; у 1923—1924 роках пройшов модернізацію. «Ельзас» служив у Рейхсмаріні з надводним флотом до 1930 року, проводячи навчальні походи та відвідуючи іноземні порти, як і раніше у своїй кар'єрі. У 1930 році його знову вивели в запас, а наступного року виключили з військово-морського реєстру. Застарілий лінкор був проданий компанії Norddeutscher Lloyd наприкінці 1935 року та розібраний на брухт наступного року.
Див. також Список лінійних кораблів Німеччини Південноамериканські дредноутні перегони Саламіс Соборна Україна (лінкор) USS Ohio (BB-12) HMS King Edward VII Цесаревич (броненосець)
Примітки Виноски
Джерела
Посилання
Література
Dodson, Aidan (2014). «Last of the Line: The German Battleships of the Braunschweig and Deutschland Classes». In Jordan, John; Dent, Stephen (eds.). Warship 2014. London: Conway Maritime Press. pp. 49–69. ISBN 978-1-59114-923-1. Grießmer, Axel (1999). Die Linienschiffe der Kaiserlichen Marine: 1906—1918; Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz. Bonn: Bernard & Graefe Verlag. ISBN 978-3-7637-5985-9.