Руда-Гірчичнянська — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Дунаєвецького району Хмельницької області. Населення становить 83 особиdunrada pasport gromady 2025r., (за переписом 2001 року - 176 осіб).
Походження назви Назва села — словосполучення. Слово "Руда" походить від промислу, що тут культивувався. Здавна на Поділлі виплавляли залізо із болотяних руд. Річка Гнідка, яка протікає Рудою-Гірчичнянською, багата на оксиди заліза, яке тут видобували. На видобуток болотяних руд вказує і назва поля північніше села — Рудка.
Слово "Гірчичнянська" вказує, що перші поселенці були вихідцями із сусіднього села Гірчична. Це були дрібнопомісні шляхтичі, які на чиншовому праві володіли частиною землі.
Інші варіанти назв, які зустрічалися в письмових джерелах: Ruda Gorczyczna (пол. 1789), д. Горчичная Руда (рос. 1862), д. Горчичанская Руда, Руда (рос. 1893), Руда-Гірчичнянська (укр. 1926), Руда-Горчичнянская (рос. 1979).
Символіка Герб Щит перетятий і напіврозтятий срібною римо-католицькою вервицею, в якій три золотих шестипроменевих зірки в балку, середня нижче. У першій лазуровій частині золоте усміхнене сонце з шістнадцятьма променями, прямими і хвилястими поперемінно. У другій золотій частині зелений качан капусти. У третій лазуровій частині три срібних хвилястих нитяних балки, з яких виходить білий лебідь з розпростертими крилами. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «РУДА-ГІРЧИЧНЯНСЬКА» і рік «1712». Автор – Олег Мельник.
Герб не затверджений сесією міської ради.
Прапор В центрі квадратного синього полотнища біла римо-католицька вервиця, в якій жовта шестипроменева зірка. Над корункою жовте усміхнене сонце з шістнадцятьма променями, прямими і хвилястими поперемінно, в нижніх кутках прапора по одній жовтій шестипроменевій зірці, більших за середню.
Пояснення символіки Сонце – символ Поділля. Вервиця символізує те, що село засноване поляками – селянами, які сповідували римо-католицьку віру. Три шестикутні зірки символізують три сусідні села, що в давнину утворили окреме Гірчичнянське староство. Капуста - знак того, що селяни вперше у цій місцевості започаткували вирощування городини, особливо – капусти. Лебідь з розпростертими крилами – символ ставків та птахів, які здавна тут гніздяться. Корона означає статус населеного пункту.
На прапорі повторюються кольори герба.
Географія Територія Територія сільських земель Руди-Гірчичнянської розташована компактно, хоча широтна протяжність переважає. Протяжність сільських земель із заходу на схід становить 3,5 кілометра, з півночі на південь – 3 кілометри. Площа Руди-Гірчичнянської становить 86,0 гектарів, вв тому числі 51,0 гектари – це землі у власності громадян, 6,2 гектари – землі загального користування та 28,8 гектарів – резервні території. Площа всіх земель Руди-Гірчичнянської становить 554,2 гектарів (включаючи 60,0 гектарів земель лісів Кам’янець-Подільського лісгоспзагу), з них 314,9 – орні землі, 11,0 – сільські ліси, 6,0 – сади, 29,1 – луки та пасовища і 19,5 – інші землі.
В Руді-Гірчичнянській нараховується 3 вулиці загальною довжиною 5,1 кілометрів, зокрема: вулиця Зелена - 1,4 кілометра; вулиця Червонопартизанська - 0,9 кілометра; вулиця Шевченка - 2,8 кілометрів.
Географічне положення
Руда-Гірчичнянська розташована на заході України, на півдні Хмельницької області, в північно-східній частині Дунаєвецького району. Землі Руди-Гірчичнянської межують: на півночі – із землями Синяківців, на північному сході та сході – із землями Малої Кужелівки, на південному сході та півдні – із землями Соснівки, на південному заході – із землями Слобідки-Гірчичнянської, на заході – із землями Гірчичної.
Поблизу Руди-Гірчичнянської (приблизно за один кілометр від села) проходить автомобільна дорога О-230623 Сивороги – Ярова Слобідка. За 3 кілометри на південь проходить автомобільна дорога Т-23-08 Гуків – Дунаївці – Могилів-Подільський. Відстань від Руди-Гірчичнянської до найближчих сіл: до Соснівки – 3 кілометри; до Малої Кужелівки – 4 кілометри; до Синяківців – 4 кілометри; до Слобідки-Гірчичнянської – 4 кілометри; до Варварівки – 5 кілометрів; до Іванківців – 5 кілометрів; до Гірчичної – 6 кілометрів; до Великої Кужелеви – 7 кілометрів; до Ярової Слобідки – 8 кілометрів. Відстань від Руди-Гірчичнянської до районного центру – міста Дунаївці 14 кілометрів, до обласного центру – міста Хмельницький 82 кілометри (через Дунаївці, через Підлісний Мукарів та Міцівці – 70 кілометрів), до Києва – 467 кілометрів (через Дунаївці та Хмельницький, через Нову Ушицю, Бар, Вінницю – 398 кілометрів). Найближча залізнична станція Дунаївці на лінії Гречани – Кам’янець-Подільський розташована за 22 кілометри (через Підлісний Мукарів, через Дунаївці – 31 кілометр).
Рельєф Руда-Гірчичнянська розташована в центральній частині Подільської височини (Придністровська височина), у верхів’ї річки Гнідки (лівої притоки Студениці). В тектонічному плані Руда-гірчичнянська знаходиться на Волино-Подільській плиті, яка утворилася в епоху каледонської складчастості.
Територія села – підвищена полого-хвиляста рівнина. Пересічні висоти становлять понад 300 метрів над рівнем моря, середня висота - 302 метри. Абсолютна висота – 341 метр над рівнем моря (поле на схід від Руди-Гірчичнянської), мінімальна висота - 278 метрів над рівнем моря (рівень річки Гнідка на південь від села). Амплітуда висот становить 63 метри.
Корисні копалини Розташування Руди-Гірчичнянської на підвищеному плато значною мірою вплинуло на наявність в селі корисних копалин, яких тут є небегато. На території сільських земель є поклади корисних копалин осадового походження. Вони представлені в основному нерудними корисними копалинами, які використовують у будівництві. Це зокрема глини та піски.
Клімат
Клімат Руди-Гірчичнянської помірно континентальний. Пересічна температура січня — ‒5,6˚, липня — +18,9˚. Радіаційний баланс 40-45 ккал/см², сумарна сонячна радіація 100-105 ккал/см², кількість сонячного сяйва 1900-2000 годин в рік. Сума активних температур (вищих 10°C) - 2600°. Число днів з температурою повітря вище 15°C - 110, число днів з температурою повітря від 5°C до 15°C - 95. Середня тривалість безморозного періоду становить 170 днів на рік. Опадів випадає близько 560 міліметрів на рік.
Село належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони (Передкарпатський вологий, теплий район). Ґрунтові та агрокліматичні ресурси сприяють розвитку у селі сільського господарства та рекреаційної діяльності.
Поверхневі та підземні води
Всі сільські землі Руди-Гірчичнянської належать до басейну Дністра. Через село протікає невелика річка Гнідка, яка є лівою притокою Студениці. Загальна довжина Гнідки становить всього 13 кілометрів. Вона бере початок на синяківських землях північно-західніше Руди-Гірчичнянської і протікає сільськими землями із північного заходу на південний схід протягом 2,2 км, далі тече землями села Соснівка, де круто повертає на захід до села Гірчична і протягом 0,5 км є південною межею рудогірчичнянських земель.
В Руді-Гірчичнянській Гнідка приймає всього дві притоки: одну праву і одну ліву. Права притока річки Гнідки - Рудка має довжину 1,4 км і формується у верхів'ї із двох невеликих струмків, довжиною 0,4 км і 0,45 км. Вона бере свій початок на заболоченій місцині північно-східніше Руди-Гірчичнянської. Ліва притока Гнідки - Глибока Яма має довжину близько 1,1 км і протікає південно-західніше Руди-Гірчичнянської. Колись на цій притоці Гнідки був створений невеликий ставок площею 0,2 га.
На Гнідці одразу ж за Рудою Гірчичнянською створено сільський ставок, загальною площею водного дзеркала 5,4 га. Довжина рудянського ставка становить 0,45 км, його ширина - 0,25 км, пересічна глибина - 1,5-2 метри, максимальна - до 3 метрів. В минулому ставок використовувався для сільськогосподарських потреб (водопостачання, зрошення, розведення риби, і для водоплавної птиці). Сьогодні Рудянський ставок - це місце відпочинку та риболовлі.
Також в РудіГірчичнянській є чимало заболочених місцин, площею близько 13,9 гектарів. В самому селі деякими господарями викопано копанки.
Ґрунти В Руді-Гірчичнянській переважають ясно-сірі, сірі та темно-сірі опідзолені, глеюваті, сильно-, середньо- та слабозмиті, середньо- та важкосуглинкові ґрунти. В долині річки Гнідки та її приток переважають в основному лучно-болотні середньосуглинкові ґрунти.
Рослинний світ
Рослинний світ Руди-Гірчичнянської представлений лісовими, степовими та водно-болотними видами. Лісова рослинність складається із дубово-грабових лісів із домішками берези, осики, ясена, клена, ялини та сосни з трав'яною рослинністю, серед якої зростають і рідкісні рослини. В середньому ярусі лісу зростає ліщина, малина, ожина, бузина, шипшина, барбарис, свидина, крушина тощо. Навесні в лісах першими зацвітають підсніжники, печіночниця, ряст, медунка, анемони. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, любка. Багато рослин є рідкісними або зникаючими видами.
Загалом лісами вкрито 71,0 гектари сільських земель. Лісистість території становить 12,81%.
Степова рослинність в селі практично знищена, позаяк 78,67% території сільських земель розорані, відведені під пасовища та сіножаті або знаходяться під забудовою. Лише в невеликій кількості степових рослин (різнотрав'я) збереглося на річкових схилах.
Представниками водно-болотної рослинності є мохи, ряска, водопериця, кушир, рогіз, очерет, осока, верба тощо.
Історія
Річ Посполита
Руда-Гірчичнянська заснована на початку XVIII століття на гірчичнянських землях збіднілими дрібнопомісними шляхтичами, які на чиншовому праві володіли тут частиною землі. Перша назва села — Руда-Польова. Протягом першої половини XVIII століття Руда-Гірчичнянська перебувала у складі Камʼянецького староства Подільського воєводства Речі Посполитої і належала родині Гумецьких.
Наприкінці XVIII століття утворилося окреме Гірчичнянське староство, до якого ввійшли Гірчична (вона тоді йменувалася містечком), Руда-Польова (Руда-Гірчичнянська) та Слобідка-Гірчичнянська. Гірчичнянське староство проіснувало до 1793 року. З 1806 року село входить до складу Дунаєвецької волості Ушицького повіту Подільської губернії.
Російська імперія
Після приєднання Поділля до Російської імперії Катерина ІІ подарувала у 1795 році Гірчичну з присілками Рудою-Гірчичнянською та Слобідкою-Гірчичнянською Степану Васильовичу Начеріну. У 1809 році йому за це помістя заплатив 112 тисяч карбованців баговицький староста Ф. Ф. Вейнгард. Через 4 роки Руда-Гірчичнянська з Гірчичною переходить у власність Терези Граб'янки (з роду Страдницьких). В 1852 році її онук — Фелікс Граб'янка продає села Вільгельму Залевському, потім тут мешкали його сини Сигізмунд та Казимир Залевські. Згодом Руда-Гірчичнянська належала вдові Казимира Залевського Ядвізі та його сину — Фадею, а також сину Сигізмунда Залевського — Віктору. Тут вони збудували палац, залишки якого збереглися донині, заклали гарний парк з алеями. На місці колишніх алей височать віковічні сосни. Від самого парку залишилося небагато дерев.
На початку ХХ століття Руда-Гірчичнянська була вже значним поселенням. Згідно зі статистикою, тут у 1909 році мешкало 749 осіб.
Роки української революції
З грудня 1917 року Руда-Гірчичнянська під владою військ Центральної Ради, з січня 1918 року – зайнята військами більшовицької армії. У лютому 1918 року захоплена австро-німецькими військами, у другій половині листопада 1918 року звільнена військами Директорії. У квітні 1919 року зайнята військами більшовиків, у червні 1919 року тут перебувають війська Симона Петлюри, у липі 1919 року – війська Української Галицької Армії. В грудні 1919 року село захоплене польськими військами, а в кінці листопада 1920 року – Червоною армією.
Радянський період