Міжнаро́дний конгре́с з руйнува́ння ( або ) — міжнародна організація для сприяння міжнародній співпраці між вченими та інженерами, які займаються вивченням механіки та механізмів руйнування, втоми та міцності твердих тіл.
Історична довідка Ідея Міжнародного конгресу з руйнування датується 1961 роком і виникла на конференції в MIT, де було створено «Тимчасовий комітет міжнародної конференції» (Interim International Conference Committee) під головуванням японського інженера-науковця в галузі матеріалознавства і машинобудування (Takeo Yokobori).
Перше засідання конгресу (ICF1) відбулося у листопаді 1965 в місті Сендай (Японія). У квітні 1969 року на ICF2 у Брайтоні (Велика Британія) Міжнародний конгрес з руйнування (ICF) було засновано офіційно із затвердженими статутом і підзаконними актами, Радою та Виконавчим органом. Після цього ICF кожні чотири роки організовував велику конференцію. ICF також організовував проміжні конференції, перша з яких відбулася в Пекіні, (Китай) у листопаді 1983 року. ICF заснував національні організації у своїх країнах-членах, однією з перших це була «Австралійська група з руйнування» () у 1971 році.
ICF став більше, ніж організатором конференцій, він скоріше став науковим товариством у широкій галузі конструкційної міцності, руйнування, втома, повзучості, корозії та надійності різного роду матеріалів: металів, сплавів, кераміки, композитів, матеріалів для електроніки та природні матеріали. Завдяки конференціям ICF1-CF12 масштаби розгляду об'єктів еволюціонували від нано- до макро масштабів, від фундаментальної науки, інженерії та математики до практичних технологій і для безпечного проектування.
На проміжній конференції ICF в Анагаймі (Каліфорнія, США), що відбулась у травні 2011 ICF було перейменовано у «ICF: The World Academy of Structural Integrity» (ICF-WASI, ICF: Міжнародна академія конструкційної цілісності).
Структура ICF-WASI керується Радою, яка складається з членів від кожної країни-члена, причому одна країна має один голос. Рада збирається один раз на чотири роки на кожному засіданні ICF-WASI (з інтервалом у чотири роки). Рада на проміжний період між засіданнями делегує управління ICF-WASI президенту та виконавчому комітету.
Починаючи з ICF6, скарбник виконував обов'язки де-факто головного виконавчого директора, тісно співпрацюючи з президентом і генеральним секретарем. Рада кожних чотири роки обирає дійсних членів, які тепер називаються академіками (50). ICF-WASI у найширшому розумінні також складається з «асоційованих членів», які включають усю спільноту до 10 000 делегатів, які відвідали чотирирічні та проміжні конференції ICF-WASI.
Зустрічі, що відбулися ICF1 Сендай (Японія) 1965 ICF2 Брайтон (Велика Британія) 1969 ICF3 Мюнхен (Німеччина) 1973 ICF4 Ватерлоо (Канада) 1977 ICF5 Канни (Франція) 1981 ICF6 Нью-Делі (Індія) 1984 ICF7 Х'юстон (USA) 1989 ICF8 Київ (Україна) 1993 ICF9 Сідней (Австралія) 1997 ICF10 Гонолулу (США) 2001 ICF11 Турин (Італія) 2005 ICF12 Оттава (Канада) 2009 ICF13 Пекін (Китай) 2013 ICF14 Родос (Греція) 2017 ICF15 Атланта (США) 2023ICF15 — 15th International Conference on FractureInternational Congress on Fracture. Event home page. Retrieved on June 23, 2022..
Нагороди ICF Нагороди, які присуджує ICFA list of ICF medal recipients // ICF: Золота медаль Такео Йокоборі (); Золота медаль Алена Коттрела (); Золота медаль Джорджа Ірвіна (); Золота медаль Пола К. Періса (); Срібна медаль Констанс Тіппер ().
Примітки
Посилання www.icfweb.org www.ICF15.org