«Моя дочка» — радянський фільм 1956 року режисера Віктора Жиліна.
Сюжет Мирський колись виїхав із міста, залишивши дружину Наталю з маленькою донькою Світланою. Наталя одружилася з Тимофієм Кочаном, який став Світлані хорошим прийомним батьком. Минають роки, Мирський повертається в місто в надії налагодити стосунки з дочкою, влаштовується в балетну школу, де навчається Світлана, домагається її поваги та любові, а на подальшому суді про визнання його права батьківства знаходить потрібні слова. Однак незабаром рідний батько переконується в тому, що йому нема чого дати дочці, і дозволяє їй повернутися в сім'ю Кочана.
В ролях
Іван Дмитрієв — Тимофій Кочан Вікторія Радунська — Світлана Всеволод Аксьонов — Мирський Гертруда Двійникова — Наталія Кочан Олег Жаков — Рогов, друг і колега Кочана Анатолій Ігнатьєв — Павлик Замиченко Зінаїда Сорочинська — Даша Ада Войцик — Лідія Аркадіївна Петро Рєпнін — директор театру Юрій Кротенко — Костя Галина Покришкіна — Ксана Надя Чаюн — Мілка
Знімальна група Режисер — Віктор Жилін Сценаристи — Микола Таубе Оператор — Петр Тодоровський Композитор — Дмитро Клебанов Художник — Леонід Чибісов
Література
Кремльов Г. — Чи зрозуміла доля Світлани К.? (Худож. фільм «Моя дочка». Постановка В. Жиліна) // Радянська культура, 31 березня 1957 Моя дочка // Радянські художні фільми: Звукові фільми, 1930—1957 / ВДФК, Москва. — М.: Мистецтво, 1961. — с. 643