Церебролізин (кодова назва FPF-1070) — ноотропний пептидний препарат, що являє собою суміш низькомолекулярних пептидів та амінокислот, отриманих шляхом ферментативного гідролізу протеїнів головного мозку свині. До складу фракції входять фрагменти нейротрофічних факторів, зокрема нейротрофічного фактора головного мозку (BDNF), гліального нейротрофічного фактора (GDNF), фактора росту нервів (NGF) та циліарного нейротрофічного фактора (CNTF).
Застосовується у комплексій терапії органічних уражень центральної нервової системи, ішемічного інсульту, черепно-мозкових травм та деменцій у деяких країнах Центральної та Східної Європи й Азії. Не має схвалення FDA (США) та EMA (ЄС) через відсутність переконливих доказів ефективності за стандартами доказової медицини.
Історія Препарат уперше розробив у 1949 році австрійський професор Інсбрукського університету Герхард Харрер. Він виявив, що речовини, утворені під час ферментативного гідролізу тканин мозку, здатні стимулювати нервові клітини та впливати на вегетативні розлади.
Після технологічного опрацювання Церебролізин уперше зареєстрували в Австрії 1 серпня 1954 року. Перші клінічні публікації щодо застосування препарату з'явилися у 1954–1955 роках, де відзначався його пробуджувальний ефект при гіпоглікемічній комі.
Фармакологічні властивості та механізм дії За даними мас-спектрометричного аналізу, очищений Церебролізин містить понад 100 олігопептидів та білкових фрагментів із молекулярною масою переважно до 10 kDa.
Основними передбачуваними механізмами дії є: Нейропротекція: захист нейронів від ушкоджувальної дії глутаматного ексайтотоксичності та оксидативного стресу. Нейротрофічна активність: стимуляція диференціації клітин та підтримка синаптичної пластичності. Метаболічна регуляція: підвищення ефективності аеробного енергетичного метаболізму головного мозку та стимуляція внутрішньоклітинного синтезу білка. Функціональна нейромодуляція: вплив на системи нейропептидів та нейромедіаторів.
Доказова база та застосування
Застосування Церебролізину в клінічній практиці залишається предметом дискусій у науковій спільноті через суперечливі результати досліджень:
Черепно-мозкова травма (ЧМТ): Препарат включено до окремих національних та міжнародних рекомендацій (зокрема, канадського огляду доказової бази ERABI та протоколів деяких країн ЄС) як засіб, що може сприяти когнітивному відновленню після середніх та важких ЧМТ. Ішемічний інсульт та судинна деменція: Систематичні огляди Кокрейнівської співпраці (Cochrane) показують відсутність надійних доказів високої якості щодо суттєвого впливу Церебролізину на зниження смертності або виражене покращення відновлення пацієнтів у гострому періоді ішемічного інсульту чи при судинній деменції.
Протипоказання Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату. Епілепсія та стани з підвищеною судомною готовністю. Тяжка ниркова недостатність.
Див. також Ноотропні препарати Нейропротекція Пептиди
Примітки
Джерела