Олександр Кричинський (? — ) — військовий діяч Великого князівства Литовського, ротмістр татарської коронної кінноти. Воював спочатку на боці Речі Посполитої, а з 1672 року на боці Османської імперії.
Біографія Походив з литовсько-татарського князівського роду Кричинських, видозміненого гербу «Радван». Син , військового та чиновника Великого князівства Литовського.
Брав участь у військових діях проти повстання під проводом Богдана Хмельницького.
1653 року служив товаришем у татарській хоругві Єремії Вишневецького. 1654 року став ротмістром . Брав участь у польсько-московській війні 1654—1667.
Під час польсько-турецької війни 1672—1673 рр. підняв повстання деяких татарських хоругов, які багато років не отримували зарплату, і разом із ними вступив на службу до султана. Був призначений беєм захопленої турками фортеці Бар, але невдовзі серед татарських ротмістрів виникла пропольська змова. У Барі спалахнула боротьба між татарами, в якій був убитий Кричинський. Комендантом Бара став його син, який продовжував протурецьку лінію батька, а новим беєм став Хусейн МуравськийKatarzyna Warmińska, «Tatarzy Polscy: tożsamość religijna i etniczna», Universitas, 1999, pg. 205Konstanty Górski, Historia jazdy polskiej, Kraków 1894..
Історія Кричинського могла надихнути Генрика Сенкевича на створення постаті в романі Пан Володийовський".
Література
Borawski P. Tatarzy w dawnej Rzeczypospolitej, Warszawa: Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1986, ISBN 83-205-3747-9.
Примітки