Appendix Vergiliana («Додаток до Вергілія») — комплекс поетичних текстів, які приписуються римському поетові Вергілію. Римський граматик Мавр Сервій Гонорат називає вісім , у римського історика Светлонія фігурують шість із них, окремі твори згадуються в інших античних авторів.
У науці немає єдиної думки про те, які тексти з цього списку дійсно належать перу Вергілія. В епоху гіперкритицизму вважалося, що майже весь вміст Appendix Vergiliana — твори невідомих поетів, сучасників Вергілія чи представників пізнішої доби. З середини XX століття картина стала складнішою: є дві крайні точки зору (багато німецьких дослідників на чолі з Карлом Бюхнером виступали за гіперкритицизм, більшість італійців вважає, що весь Appendix дійсно написаний Вергілієм) і одна компромісна, згідно з якою список справжніх вергілієвих робіт може включати більше двох пунктів, а решта могла бути написана членами того ж літературного гуртка і, відповідно, теж має цінність для біографії поета.
Склад «Комар» — невелика поема, яку Вергілій написав, за даними Светонія, у 16-річному віці (на думку деяких дослідників, найпізніша з можливих датувань — середина 44 року до н. е. ). Її герой — пастух, який засинає на сонці, не помічаючи, як до нього повзе гадюка. Комар жалить пастуха, той прокидається, вбиває комара і помічає змію. Вбивши і її, людина ховає свого рятівника і пише віршовану епітафію на могильному камені . Більшість дослідників бачить у цій поемі пародіювання стилю ритора Епідія, який навчав Вергілія ораторському мистецтву; Тадей Зелінський припустив, що це переклад з грецької . Поема могла бути присвячена Гаю Октавію / Октавіану : можливо, саме до нього Вергілій звертається кілька разів як до «святого хлопчика» («Хлопчик святий, тобі ця пісня…» ). Втім, звучать голоси проти цієї гіпотези . Більшість дослідників вважає, що поема була написана невідомим поетом «епохи Тіберія — Клавдія» . Скопа (Кіріс) — поема, що розповідає про Скіллу. Ця героїня грецьких міфів із любові до царя Крита Міноса занапастила свого батька, а після цього перетворилася на птаха. В окремих рядках є явна перекличка з Енеїдою, і це аргумент на користь того, що поема була написана вже після смерті Вергілія . Згідно з однією з версій, Вергілій почав її писати, а закінчив пізніше інший поет, що залишився безіменним . Вірш « Прокляття», написаний на високому художньому рівні, може бути пов'язаний з тимчасовою втратою Публієм його мантуанських володінь : ліричний герой проклинає свої «роздерті землі» , які йому доводиться залишити, і згадує кохану на батьківщині на ім'я Лідія . І тут автором міг бути «неотерик» Публій Валерій Катон . Після І століття н. е. могли бути написані дидактична поема «Етна» та вірш «Люкарниця»; «Етну», мабуть, приписали Вергілію тільки через те, що в «Енеїді» є емоційний опис цього вулкана . «Суміш» є невпорядкованою збіркою невеликих віршів, більшість яких могла бути написана Вергілієм у молодості (тільки одне відноситься до часу, коли поет писав «Енеїду»). Поема «Сніданок» (Moretum) — побутоописний епос, в якому будні селянина зображені без будь-якої ідеалізації. Судячи з окремих рядків, «Сніданок» створено після «Георгік», і одні дослідники вважають, що автори двох поем дотримувалися схожих поглядів значення селянської праці, інші — що автор «Сніданку» сміється з Вергілія .
Примітки
Література Твори Вергілія у перекладі М. Білика і М. Зерова на сайті ae-lib.org.ua Вергілій. Буколіки, Георгіки, Енеїда
Philip Wentworth Buckham Miscellanea Virgiliana: in scriptis maxime eruditorum virorum varie dispersa, in unum fasciculum collecta. — = Printed for W.P. Grant. — 1825. — 308 pp.
Посилання
Corpus Scriptorum Latinorum's Appendix Vergiliana: Links to Latin texts and English translations Appendix Vergiliana: The Minor Poems of Vergil in English translation by Joseph J. Mooney. Works in the Appendix Vergiliana at Perseus Digital Library