Муса Худа Керім огли Байрамов (, село Кюрддерлі (Куртарли) Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії, тепер Вірменія — , місто Баку, Азербайджан) — азербайджанський радянський діяч, нафтовик, завідувач нафтопромислу № 8 об'єднання «Азнафта». Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання. Депутат Верховної ради Азербайджанської РСР. Герой Соціалістичної Праці (19.03.1959).

Життєпис Народився в селянській родині, батько працював робітником Кафанського мідного рудника. У 1905 році мати і батько були вбиті вірменськими дашнаками. З дитячих років Муса виховувався в родині старшого брата.

З 1916 року проживав у Зангелані та Агдамі, наймитував у заможних селян. У 1918 році переїхав до міста Баку, працював на нафтових промислах у Балаханах.

Учасник окупації міста Баку Червоною армією в квітні 1920 року, один із перших встановлював червоні прапори над містом. З 1921 по 1923 рік служив у Червоній армії, навчався на освітніх курсах та в школі молодших командирів РСЧА.

Після демобілізації закінчив профтехкурси та радянсько-партійну школу.

У 1924—1930 роках — тартальщик на 3-му нафтовому промислі Балаханського родовища біля Баку. Обирався головою промислового комітету Балаханського району, працював інструктором районного комітету профспілки нафтовиків.

Член ВКП(б) з 1927 року.

З 1930 року — помічник начальника другого цеху із праці, інженер цеху експлуатації нафтопромислів Ленінського району міста Баку Азербайджанської РСР.

У 1933—1937 роках — студент Азербайджанської промислової академії імені Кірова.

У 1937—1941 роках — завідувач нафтопромислу № 7, завідувач нафтопромислу № 4 тресту «Леніннафта» об'єднання «Азнафта» Ленінського району Баку.

У 1941 році був мобілізований до Червоної армії. Після повернення із РСЧА працював старшим майстром із видобутку нафти нафтопромислу № 6 тресту «Леніннафта» об'єднання «Азнафта» Ленінського району Баку.

З квітня 1942 по 1945 рік — завідувач нафтопромислу № 8 тресту «Леніннафта» об'єднання «Азнафта».

У 1945—1947 роках — заступник керуючого тресту «Леніннафта» об'єднання «Азнафта» в місті Баку.

З 1947 року — завідувач нафтопромислу № 8 тресту (управління) «Леніннафта» об'єднання «Азнафта», начальник районної інженерно-технологічної служби, начальник цеху з видобутку нафти і газу управління «Леніннафта» об'єднання «Азнафта».

Указом Президії Верховної ради СРСР від 19 березня 1959 року за визначні успіхи, досягнуті у справі розвитку нафтової та газової промисловості Байрамову Мусі Худа Керім огли присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

З 1971 року працював начальником відділу інженерно-технологічної служби 8-го району нафтогазовидобувного управління «Леніннафта» об'єднання «Азнафта».

З 1978 року — персональний пенсіонер у Баку.

Помер 5 жовтня 1998 року в місті Баку.

Звання гірничий директор І-го рангу

Нагороди Герой Соціалістичної Праці (19.03.1959) три ордени Леніна (8.05.1948, 6.10.1952, 19.03.1959) орден Жовтневої Революції (1.03.1976) медаль «За трудову доблесть» (30.03.1971) медаль «За трудову відзнаку» (24.01.1944) медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медалі майстер нафти Азербайджанської РСР (1964) Почесний громадянин міста Баку

Примітки

Джерела Байрамов Муса Худа Керим оглы