Сепаратний мир — мирний договір або перемир'я, укладені з противником однією з держав, що входить до коаліції країн, які ведуть війну, без відома чи згоди своїх союзників.
У міжнародному праві договір про мир чи перемир'я у війні, укладений однією державою (або групою держав) з противником окремо від своїх союзників, що входять до коаліції держав, які беруть участь у війні.
Укладенню сепаратного миру передують сепаратні переговори з противником, які ведуться під час воєн, дій також без відома інших учасників коаліції або союзу. Ведення сепаратних переговорів та укладення сепаратного миру є порушенням зобов'язань щодо своїх союзників, які перебувають у стані війни. Об'єднавшись для ведення війни зі спільним противником, учасники коаліції (союзу), зважаючи на історичні уроки ведення воєн, дій, з метою створення умов для своєї безпеки, як правило, беруть на себе взаємні зобов'язання щодо відмови вести сепаратні переговори і укладати сепаратний мир. Так, у період Другої світової війни 1939—45 представники 26 країн (антигітлерівська коаліція) підписали Вашингтонську декларацію 1942, згідно з якою вони взяли на себе зобов'язання не вести сепаратних переговорів і не укладати сепаратного миру з противником. У сучасному міжнародному праві термін «сепаратний мир» не вживається.
Історичні приклади сепаратного миру Брестський мир між представниками Росії та Центральних держав Андрусівський мир між Московським царством та Річчю Посполитою (Польщею) Базельський мирний договір
Посилання Сепаратний мир //