Поро, або Пурра або Пурро — чоловіче таємне товариство в Сьєрра-Леоне, Ліберії, Гвінеї та Кот-д'Івуарі, засноване народом Мане. Його іноді називають мисливським товариством, і до його лав допускають лише чоловіків. Жіночий аналог товариства Поро — товариство Санде.
Структура
Товариство Поро було частиною культури, запровадженої людьми Мане, мігрантами в цей регіон ще в 1000 році нашої ери.Fyfe, Christopher. "Weighing the Probabilities." Review: Landlords and Strangers: Ecology, Society and Trade in Western Africa, 1000–1630. By George E. Brooks. Boulder, CO: Westview Press, 1994.
Усе корінне населення керується кодексом законів Поро. Це насамперед тип братського суспільства, до якого тимчасово допускаються навіть немовлята. Церемонія для них полягає в тому, що їх приносять у ліс Поро і виносять звідти.Alldridge, T.J. The Sherbro and its Hinterland, (1901).
Існують релігійні та цивільні завдання Поро. Згідно з першим, хлопчики приєднуються до нього в період статевого дозрівання в обряді переходу. У своїх цивільних аспектах спільнота виступає як свого роду місцевий орган управління, що приймає закони, вирішує питання війни та миру тощо.
Культурний контекст У «Культурі та звичаях Ліберії» (2006) Айодеджі Олукоджу розглядається місце суспільства Поро в житті Ліберії. «Ліберійська релігійна культура характеризується схильністю до секретності (включеною в концепцію ifa mo — «не говоріть») і вкоріненою вірою у втручання таємничих сил у людські справи». «І еліти і прості ліберійці зазвичай пояснюють події діяльністю таємних сил». Olukoju, Ayodeji. Culture and customs of Liberia Westport, CT: Greenwood Publishing Group, 2006. 24-147. ISBN 0313332916. Google Books. Retrieved July 24, 2017.
«Вірування включають переконання, що в людині є глибокі та приховані речі, які можуть розгадати лише віщуни, священики та інші кваліфіковані особи Це передбачає, що все, що існує або відбувається у фізичному царстві, має підґрунтя в духовному світі».
Соціальна функція
Однією із соціальних функцій таємних товариств, таких як Поро та Санде, є стримування антисоціальної поведінки чи переконань. Старійшини Поро визначатимуть випадки ймовірного чаклунства в громаді.
Практики Товариство Поро має свої особливі ритуали та мову, татуювання та символи. Деталі цих символів серетні через присягу зберігати таємницю.Alldridge, T.J. The Sherbro and its Hinterland, (1901).
Зустрічі Товариство Поро зазвичай збирається в сухий сезон, між жовтнем і травнем. Побачення відбувається в чагарнику у загорожі, розділеному матами і покритому лише навислими деревами, що виконує роль клубу. Є три ступені: перший для вождів і великих людей, другий для жерців і третій для всіх інших. Церемонії Поро очолює диявол Поро, чоловік у фетишному одязі, який звертається до присутніх через довгу дерев’яну трубу.
Носіння дерев'яних масок на маскарадах товариства Поро є представленням духовного світу доброзичливих і злих духів. «Церемоніями керує диявол Поро, чоловік у фетишному вбранні, який звертається до зібрання через довгу дерев’яну трубу, відому як фуркалка (музичний інструмент, який видає потік звуків, від яких холоне кров, зроблена з трубки з прорізаними в ній отворами, на які накладені диски мембрани з яєчних мішків конкретного павука).Ліберійський Поро мало чим відрізняється, коли справа доходить до церемоній.
Якщо в церемонії беруть участь жінки, діти та не-члени, диявол Поро залишається осторонь.
Табу
Поро може накласти табу на що завгодно або будь-кого. Оскільки жоден член не буде кидати виклик такому наказу. Багато проблем було спричинено там, де накладено табу на посіви. У 1897 році місцевий уряд Великобританії був змушений прийняти спеціальний ордонанс, який забороняв накладати табу на всі місцеві продукти.
Інші види діяльності У 2009 році члени Поро, що кидали каміння, протестували проти обрання Елізабет Сімбіва Согбо-Торту першою жінкою-главою вождя Німіяма у східній частині Сьєрра-Леоне. Вони заборонили їй займати посаду.
Діяльність за країнами
Ліберія Повідомляється, що під час свого правління Чарльз Тейлор прийняв Товариство Поро, яке допомогло йому створити ауру таємничості та непереможності. Polgreen, Lydia (April 2, 2006). "A Master Plan Drawn in Blood". New York Times. Retrieved November 7, 2015. Примітки