Бі́ла — село в Україні, у Чемеровецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва Цікавий факт, неподалік села Біла розташоване село Чорна. Про походження назви поселення існує місцева легендаІсторія села Біла, що розвовідає:

Географія Село Біла розташоване на хвилястій рівнині між річками Жванчик і Смотрич по обох боках р. Батіжок, що впадає в Смотрич за селом Залуччя. З південного сходу і північного заходу дугою опоясане з двох сторін великими скельними пагорбами, які мають назву «Товтри» і занесені у охоронний реєстр національного природного парку «Подільські Товтри», є унікальними геологічними пам'ятками природи.

На відстані 3,2 кілометра від центру села проходить автошлях територіального значення . Село розташоване за 42 кілометри автодорогами від райцентру Кам’янця-Подільського.

Історія

Перша згадка в документах про село датована 1493 роком, де було 8 димів(житла). Жителі платили оброк на Смотрицький замок.

В XVI столітті Біла стала значним населеним пунктом. Через село проходила велика дорога із Смотрича в Кам’янець, так званий «Крижовий шлях».

В кінці XIX на початку XX століття збудовано палац пана Ляхновського.

В радянський період у Білій знаходиться центральна садиба колгоспу імені Богдана Хмельницького, який обробляв 3 тис. гектарів орної землі, мав допоміжні підприємства: два млини, лісопилку, майстерню для виготовлення черепиці, піщаний та кам’яний кар’єри.

З 24 серпня 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1 495 осіб.

Мова У селі поширена західноподільська говірка, що належить до подільського говору, який своєю чергою належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,33 % російська 0,53 % білоруська 0,07 %

Пам'ятки Неподалік від села розташована ботанічна пам'ятка природи — Самовита Товтра та геологічна пам'ятка природи — Товтра «Першак» з печерою. Саме село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

На території поблизу села є декілька історичних пам’яток.

Найдавнішим пам’ячником серед них є пам’ятник, споруджений на місці, де вперше поселилися селяни, на так званій «Старій Білі». Це пам’ятник у вигляді кам’яної брили з вирізьбленим хрестом.

Не менш цікавим є реставрований пам’ятник, збудований жителями села в честь перенесення села на нове місце. Це кам’яний хрест з кам’яною тумбочкою в своїй основі, де зберігся напис про дату його встановлення, встановлено біля річки Батіжок та джерела з чистою водою з назвою «Під скалою». Саме тут проводились основні дійства хрещення на Йордана, або як говорили місцеві «на Гардан». Та в 1936 році в момент гонитви проти релігійних звичаїв пам’ятник було знесено. І лише в 1960-тих роках пам’ятник відновлено в річницю 500 ліття села.

В центрі села, знаходиться ще один пам’ятник, який майже повністю було знищено і природою і людською байдужістю. Це пам’ятник в знак скасування кріпосного права, але все ж 2007 року відреставрований. Історія пам’ятника незвичайна. Звістка про відміну кріпосного права дійшла до села лише через два роки після його скасування, тобто аж 1863 року. В ознаменування такої події селяни поставили кам’яний хрест з розмальованим розп’ятям Ісуса Христа.

В 1960-тих роках на постамент було поставлено, як пам’ятник, перший сільський трактор.

Відомі люди Геренчук Каленик Іванович — український фізико-географ, геоморфолог, ландшафтознавець.

Галерея

Примітки

Джерела

Посилання Прогноз погоди в селі Біла