Севери́н Володи́мирович Даниле́йко (нар. 10 вересня 1983, Київ) — український культурний діяч, музикант, етноспівак, віолончеліст, фольклорист-дослідник, актор та громадський діяч. Співзасновник і учасник гурту старовинної музики «Хорея Козацька», засновник проєкту «Майстерня чоловічого гуртового співу», учасник фольклорного ансамблю «Гуляйгород».
Життєпис Северин Данилейко народився 1983 року в родині полтавського письменника Володимира та художниці Ніни Данилейків.
Музичну освіту розпочав із опанування сопілки, проте згодом закінчив музичну школу за класом бандури. Продовжив навчання у Полтавському музичному училищі, де здобув фах етномузиколога. Вищу освіту здобув на факультеті музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв за спеціальністю «Фольклор». Народний спів вивчав у класі Івана Сінельнікова (ансамбль «Кралиця»). Під час навчання Северин брав активну участь у фольклорних експедиціях, зокрема спільно з Іллею Фетисовим, Валерієм Гладунцем (гурт «Божичі») та учасниками ансамблю «Гуляйгород».
Творчий шлях виконавця розпочався у студентські роки з участі в гурті «Буття». Саме там під керівництвом Олега Бута він навчився грати на скрипці та басолі. У цей же період Северин познайомився з учасниками гурту «Гуляйгород», до якого приєднався пізніше як вокаліст та скрипаль (друга скрипка). Наприкінці навчання в університеті він також став учасником колективу «Гуртоправці», у складі якого долучився до запису альбому «Там стояли гуртоправці...».
Від моменту заснування гурту «Хорея Козацька» у 2005 році Северин Данилейко є його незмінним учасником. На початковому етапі діяльності колективу він виступав як вокаліст, грав на басолі та бубні, проте з часом основним інструментом музиканта стала віолончель.
Окрім виконавської діяльності в ансамблях, Северин разом із дружиною заснував «Майстерню чоловічого гуртового співу» (Майстерня ЧГС). Проєкт спрямований на популяризацію забутих народних пісень шляхом створення відеокліпів та розвитку тематичного YouTube-каналу. Наразі митець живе і працює в Києві.
Родина У родині окрім Северина також народилися — доньки: Соломія (нар. 1979) й Маруся (нар. 1989) та сини Світослав (нар. 1980), Кий (нар. 1982) й Данило (1985).
Одружений з Іванною.
Дискографія
У складі гурту «Буття»:
«Мелодії душ» (2004)
«Життя Буття» (2005)
У складі «Гуртоправців»:
«Там стояли гуртоправці...» (2005)
У складі гурту «Гуляйгород»:
«Тера Козацька» (2010)
«GG» (2016) «Ethno Energgy» (2018) «Панянка» (2020)
У складі гурту «Хорея Козацька»:
«Карміна Сарматіка» (2009) «Рицер Смілостю Упоєнний» (2009) «Тера Козацька» (2010) «Бенкет Духовний» (2012) «De Libertate» (2018) «Пісні Української Революції» (2019)
Нагороди лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2023) в складі етно-гурту «Хорея Козацька» — за аудіоальбом «Пісні Української революції» в номінації «музичне мистецтво»; лауреат Міжнародних конкурсів.
Примітки
Джерела