Бу́йволівці — село в Україні, у Ярмолинецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення складає 674 осіб.
Географія Село Буйволівці розташоване за 22 км від обласного центру та 15 км від адміністративного центру селищної громади. Біля села бере початок річка Вовчок та пролягає залізниця Гречани — Ларга, на якій розташований пасажирський залізничний зупинний пункт Буйволовецький.
Історія Село позначене на карті Гійома Левассер де Боплана під назвою «Boiolofce».
Буйволівці в письмових джерелах згадується досить пізно, бо лише з XVIII століття — тоді вони належали летичівському підкоморію Вінценту Гавронському. Пізніше, невідомо яким шляхом, село потрапило у власність Едварда Старжинського, який народився після 1820 року, — сина Терези Сцібор-Мархоцької. Імовірно, між Гавронськими і Старжинським також були Раціборовські та Дверницькі.
На початку ХІХ століття в селі було зведено палац Старжинських.
З 7 березня 1923 року село перебувало в складі Ярмолинецького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», село увійшло до складу Ярмолинецької селищної територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ярмолинецького району, село увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.
Символіка Голова буйвола означає назву села (герб є — промовистим), глечик із струмком символізує витік центральної притоки річки Вовчок (Ушицький). На прапорі повторюються кольори і фігури герба.
Герб У лазуровому щиті із опуклою зеленою базою срібна голова буйвола із золотими рогами. В базі з перевернутого золотого глечика витікає срібний струмок. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «БУЙВОЛІВЦІ» та рік «1565».
Прапор Квадратне полотнище розділене горизонтально опукло у співвідношенні 3:1 на синю і зелену частини. На верхній частині біла голова буйвола із жовтими рогами. На зеленій частині з перевернутого жовтого глечика витікає білий струмок.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 847 осіб, з яких 363 чоловіки та 484 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 659 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,96 % російська 0,59 % білоруська 0,3 %
Постаті Квасниця Роман Сергійович (2002—2023) — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.
Галерея
Примітки
Посилання