Бе́дриківці — село в Україні, у Городоцькій міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення — 983 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Бедриковецька сільська рада.
Розташоване на річці Смотрич, яка розділяє його навпіл.
Історія
Відоме з 1493 року як Бедрихів Городок. Бедрихів Городок часто спустошували татари і він не раз відновлювався. Пізніше тут утворилося два поселення, одне з яких одержало назву Бедриківці, а інше зберегло за собою назву Городок.
Село Бедриківці утворилося із семи хуторів, в яких проживали люди й займалися землеробством, тваринництвом, рибальством та іншими ремеслами: Поселення Заріка — назва походить від того, що воно розташоване на лівій течії річки Смотрич. Із розповідей старожителів, Заріка була центром поселення бедриківчан (хоча окремі версії свідчать, що — Заміщина). Ще цю місцевість називається «Під долиною». Через річку Смотрич з центру був побудований деревяний міст і друга сторона поселення стала називатися Заміщина. На східній околиці села на горбі поселення називалося Гуральня, там стояли будівлі де виробляли спирт. Його переробляли на горілку — джерело збагачення і прибутку панів. Залежні селяни від пана зобов'язані були купувати в нього цю горілку. І від цього пішла назва частини села Гуральня. На Заміщені в'їжджаючи у село Бедриківці на підвищеній місцевості стояла релігійна споруда, яка називалася фігура і від цього пішла назва частини села Фігура. Тут і до цього часу облаштований куточок, у якому розміщена статуетка Божої Матері і часто тут жителі проводять спільні молитви. По правому боці річки Шиянка, яка вливається у річку Смотрич є частина села, що має назву Кшинжівка. Існує дві версії походження цієї назви: люди говорять, що тут колись жили ксьондзи, а потім цю частину заселили люди польської національності, також до нині тут переважно проживають віруючі-католики. І тут на самій вищій точці села побудовано божий храм — костьол. Інша версія, що тут було населення переважно польської національності, а вони читали книги польською мовою, які привозили із Польщі і можливо назва пішла від польського слова «ксьонжка» (книжка). За часів радянської влади до 1946 року Кшинжівка мала свій колгосп, мала свою землю, свою ферму, були побудовані пташники, у яких утримували і розводили качки, гуси. В 1946 році колгосп було реформовано і приєднано до Городка. На західній частині села по схилах до річки Смотрич розташоване поселення Коноплисько. Тут була можливість вирощувати і обробляти таку культуру, як коноплі, для переробки їх на полотно.. Коноплі вирощували всі селяни села, а на Коноплиську найбільше і раніше всіх. І від тоді це місце де росли і мокли коноплі стало називатися Коноплиськом. А ще у Бедриківцях стелиться над річкою місцевість, яку у народі давним-давно нарікли Баюра, через те, що тут постійно стояла вода і утворювалися великі непроходимі калюжі, тобто баюри. Через те і пішла назва Баюра.
Із розповідей і подій, що відбувалися, із різних версій, історичних документів дізнаємося, що населення сіл Бедриківці і Новосілки складалося із двох основних національностей: українців і поляків, між громадами яких панувала дружба.
26 жовтня 1921 під час Листопадового рейду у Бедриківцях зупинилася на ночівлю Подільська група (командувач — Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.
12 червня 2020, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Городоцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, село увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.
Символіка Затверджена 30 вересня 2025 р. рішенням № 2 LII сесії міської ради VIII скликання. Зображення на сайті — В. М. Напиткін.
Герб В пурпуровому щиті з зеленою базою, відділеною тонкою срібною балкою, зліва і справа виходять дві вписаних золотих гори, між якими золоте сонце із шістнадцятьма променями у вигляді блискавок. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний червоною мурованою короною. Внизу картуша напис «БЕДРИКІВЦІ» і дата «1493».
Дві гори — алюзія на герб Городка, оскільки Бедриківці також мали Магдебурзьке право. Срібна балка — символ ріки Смотрич, сонце з променями у вигляді блискавок — символ сонячної електростанції.
Прапор Квадратне полотнище поділене горизонтально на три смуги — жовту, білу, зелену — у співвідношенні 40:6:15. З верхніх країв до середини точки перетину першої і другої смуг виходить пурпуровий клин, на якому жовте сонце із шістнадцятьма променями у вигляді блискавок.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними : +МоваКількістьВідсотокукраїнська97398,98 %російська90,92 %польська10,1 %Всього:983100 %
Галерея
Примітки
Посилання Василь Верига. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011