Григорій Семенович Глига (17 листопада 1913 — 10 березня 1982) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, гвардії майор. Герой Радянського Союзу (1945).
Життєпис Народився в селищі Олексієво-Орловка, нині в межах міста Шахтарськ Донецької області. Здобув неповну середню освіту, працював бухгалтером на елеваторі у смт Кутейникове тієї ж області.
У лавах РСЧА з 1935 року. У 1938 році закінчив курси молодших лейтенантів, а у 1939 році — Харківську військову авіаційну школу штурманів. У складі 12-го далекобомбардувального авіаційного полку (Закавказький ВО) брав участь в англо-радянському вторгненні в Іран.
Учасник німецько-радянської війни з серпня 1941 року, воював на Кримському, Південно-Західному, Південному, Сталінградському, Воронезькому, Степовому та 2-му Українському фронтах. Член ВКП(б) з липня 1942 року.
До 30 квітня 1945 року штурман 81-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 1-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 6-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії майор Г. С. Глига здійснив 136 вдалих бойових вильотів на бомбардування військ і техніки супротивника й 13 бойових вильотів на повітряну розвідку ближніх тилів і переднього краю супротивника.
У квітні 1944 року в повітряному бою був збитий, потрапив у полон до румунів, звідки здійснив втечу і повернувся у свою частину.
У листопаді 1946 року гвардії майор Г. С. Глига вийшов у запас. Мешкав в Одесі, працював диспетчером на хлібозаводі.
Нагороди Указом Президії Верховної Ради СРСРУказ Президії Верховної Ради СРСР від 27.06.1945 року. від 27 червня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм» гвардії майору Глигі Григорію Семеновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6510).
Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (15.08.1942, 01.04.1945), орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (01.09.1943), Червоної Зірки (20.02.1942) і медалями, в тому числі «За бойові заслуги» (06.05.1946).
Примітки
Посилання Енциклопедія сучасної України.