Наступ на Менаку

Наступ на Менаку — це серія наступальних дій, розпочатих Ісламською державою у Великій Сахарі проти малійської армії та угруповань самооборони туарегів, включаючи Рух Визволення Азаваду (РВА) і Групу самооборони Туарегів Імгада та союзників (ГСТІ), а також афілійованої з Аль-Каїдою організації Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін (ДНІМ). Наступ відбувся в окрузі Менака на південному сході Малі.

Передісторія

Початок конфлікту в Менаці Наприкінці 2010-х років у окрузі Менака, що лежить на стиці трьох кордонів з Нігером і Буркіною-Фасо, відбувалися зіткнення між групами самооборони туарегів та джихадистами. Перші бої почалися в середині 2010-х років з Рухом за Єдність і Джихад у Західній Африці (РЄДЗА), попередником ДНІМ, і в результаті, в 2020-х роках Ісламська держава у Великій Сахарі стала найбільшою джихадистською групою в регіоні. Більшість бойовиків ІДВС становлять фулані, кочова мусульманська скотарська група, що конфліктує з туарегами Даусаак протягом багатьох поколінь. У 2017 році лідер ІДВС Аднан Абу Валід ас-Сахраві звинуватив РВА та ГСТІ, зокрема їхніх лідерів Мусу Аг Ачаратумане та Ель Хадж Аг Гаму, у союзі з Францією та Нігером. Звинувачення було подвійним, звинувачуючи всіх туарегів у союзі з Францією, Нігером і Малі, ас-Сахраві одночасно погрожував нападами на туарегів, якщо РВА і ГСТІ не засудять уряди цих країн.

Заява ІДВС посилила конфлікт між туарегами та фулані, спричинивши різанину в Аклазі та Авкасі, в результаті якої ІДВС убили 47 мирних туарегів. У 2021 році, зіткнувшись зі збільшенням збройних формувань туарегів і зарми в регіоні Менака та регіоні Тіллабері в Нігері, ІДВС продовжила нищити мирних і бойовиків туарегів, убивши кілька сотень людей. Приблизно в цей час ІДВС поширилась на регіони Тахуа та Тіллія в Нігері.

Розподіл контрою над територією перед наступом До 2022 року столиця та найбільше місто округа Менака, безпосередньо місто Менака, перебувало під контролем РВА разом із кількома іншими ключовими містами в регіоні. Малійська армія, французька армія в операції Бархан і чеський контингент оперативної групи Такуба також були присутні в Менаці, але тільки в місті. У той час французька армія була в процесі припинення операції «Бархан», і малійський уряд відхилив їхні прохання про втручання. В інтерв'ю журналіст Вассім Наср заявив: «Безпека цієї території залежить від РВА, "Платформи" та інших угруповань туарегів». На той момент ІДВС контролювала території на південь і захід від Талатає.

Незважаючи на загибель аль-Сахраві у 2021 році, ІДВС змогла розпочати наступ кількома сотнями бойовиків. Частково ця сила походила від альянсу з Західноафриканською провінцією Ісламської держави (ЗАПІД), до складу якої входять бойовики з Нігерії. Наприкінці березня 2022 року інформаційне агентство Amaq оголосило ІДВС власною окремою провінцією Ісламської держави, оскільки раніше вона вважалася частиною ЗАПІД.

Перші атаки

Атаки на Тамалат і Інсалан 1 березня 2022 року Омар Аг Баджат, офіцер РВА, був убитий ІДВС у селі Ігагі. У відповідь РВА заборонив цивільним особам Тамалату, що симпатизують ІДВС, допомагати їм з їжею. У наступні дні вісім бойовиків ІДВС були вбиті в результаті контратаки. 5 березня керівництво ІДВС поширило відеозаписи, на яких вони стверджували, що згідно Ісламського закону було справедливим вбивство худоби у місті Даусахака, жителі якого підтримували РВА. Група здійснила рейди на пастухів-туарегів, убивши сотні голів худоби поблизу малійсько-нігерського кордону.

8 березня близько 14:00 кілька сотень бійців ІДВС розпочали рейд на село Тамалат і успішно захопили його. Підкріплення РВА намагалися пробитися до села і забрати тіла загиблих, проте бійці ІДВС здійснили рейд вдруге. Під час нападу загинули двоє командирів РВА. Наступного дня РВА оприлюднив заяву з попередженням про зловмисників у Тамалаті, що мали зв'язки з ІДВС. Вони також стверджували, що під час атак було вбито чотирьох бійців РВА, ще двох поранено, а також загинуло дванадцятеро мирних жителів, у той час як ІДВС втратили лише трьох. Місцеві джерела заявили, що, незважаючи на відновлення контролю над Тамалатом, група бійців РВА фактично одна протистояла ІДВС у районі Тамалат, і була здивована кількістю нападників та більш складною використовуваною тактикою.

Наступного дня, 9 березня, ІДВС напала на село Інсінан. У минулому Інсінан часто зазнавав нападів джихадистів, тому, через свою роль регіонального економічного центру з багатьма підприємствами володів сильною охороною туарегів. Незважаючи на це, під час атаки село Інсінан було пограбовано та спалено, а десятки мирних жителів села Даусахак було вбито.

Після атак на Тамалат та Інсалан ІДВС відступила назад через кордон Нігеру. Свідки стверджують, що після атак під час масових вбивств було вбито від 40 до 100 мирних жителів. І РВА, і ГСТІ направили підкріплення в район Менака. 12 березня РВА повторно заявив про відновлення контролю над селом Тамалат після однієї години бою, хоча те саме було заявлено і 8 березня. Того ж дня газета "Ісламської держави "Ан-Наба" заявила, що захопила Тамалат, Інсалан і Андерамбукан.

Перший рейд на Андерамбукан 12 березня бійці ІДВС перед зіткненням з РВА та ГСТІ, увійшовши в Андерамбукан відрізали телефонний зв'язок. Група вбила кількох мирних жителів, розгромила ринок, а потім покинула село з викраденою худобою. Потім вони напали на Етінбау, але були відбиті РВА та ГСТІ. "Платформа" повідомила, що було вбито близько п'ятнадцяти бойовиків-туарегів, а також кілька десятків мирних жителів, втрати ІДВС були невідомі. Пізніше РВА повідомила, що близько десятка бійців ІДВС було вбито.

Наступного дня гелікоптери малійської армії розпочали нальоти на позиції ІДВС у координації з РВА. France 24 повідомили, що малійська армія завдала авіаударів поблизу Андерамбукана вже після того, як бої закінчилися. 14 березня ІДВС поставила ультиматум жителям села, наказавши їм покинути місто протягом 72 годин, інакше їх буде страчено. Мер Андерамбукана спростував це, стверджуючи, що одиночний бойовик ІДВС прийшов до жителів і запевнив їх, що нападів не буде. Незважаючи на це, кілька сімей втекли.

16 березня ІДВС надіслала листа туарезьким угрупованням, у якому говорилося: «Якщо ви вважаєте нас відповідальними за окремі дії (вбивство Ага Баджата), ми мусимо нагадати вам про заарештованих осіб із вашого регіону». ІДВС також згадала угоди 2019 року, які поклали край зіткненням між групами туарегів і ІДВС.

Роль операції «Бархан». Під час першого наступу на Менаку, малійська хунта заборонила французьким силам допомагати групам самооборони туарегів, оскільки французькі операції проходитимуть на території Малі. Незважаючи на це, французькі та чеські сили у складі оперативної групи Такуба, що були розміщені в Менаці, стверджували, що порушили лінії постачання джихадистів у Тін-Фадіматі та Ін-Кадеуні. 24 березня французький безпілотник MQ-9 завдав удару по джихадистам в окрузі Менаки, французька влада проідомила про близько 15 убитих. 22 березня малійський гелікоптер також відкрив вогонь по британським військам, але ніхто не постраждав.

Наступ на Ансонго 21 березня ІДВС штурмували малийський військовий табір у Тессіті, вбивши 16 малійських солдатів і поранивши ще 18, при цьому втрати джихадистів склали 37 бойовиків. Однак це число також включає загиблих під час засідки малійської армії на ІДВС у Боні. Ісламська держава заявила, що вбила та поранила десятки малійських солдатів під час нападу на Тессіт, а також спалила табір. Під час атаки джихадистів на малійський гарнізон в Ансонго 26 березня, втрати становили двоє джихадистів і один малійський солдат. У відповідь малійський уряд стратив 15 мирних жителів Даусахака, що тікали від боїв у Талатає. Троє або четверо інших заарештованих до нападів на Ансонго і Тессит, також були страчено. Координація рухів Азаваду засудила різанину в Ансонго та надала список імен 17 жертв.

Ісламська держава напала на село Лаббезанга 27 березня, а спікер КРА заявив, що бій відбувся між 11:00 і 16:00, в результаті чого загинули десятки з обох сторін, а саме село перейшло під контроль ІДВС. Наступного дня ІДВС опублікувала фотографії сутичок, на яких видно тіла 33 бійців РВА. Наприкінці березня малійська армія розпочала спільне патрулювання з МІНУСМА в регіонах Ансонго та Менака.

3 квітня ІДВС взяла на себе відповідальність за кілька нападів на РВА 26 березня. Група заявила, що вбила 30 бійців туарегів, і опублікувала фотографії одинадцяти загиблих. Наступного дня ІДВС заявила, що 27 березня захопила село Тікріба після бою з РВА, у якому загинули та були поранені десятки бійців РВА. Група стверджувала, що вони здійснили ще одну атаку на Інсінане 28 березня, вбивши близько 100 бійців РВА за останні два дні. У червні ІДВС взяла на себе відповідальність за атаку 12 квітня в Петель-Коле. 22 квітня Мусса Аг Ачаратуман засудив малійську хунту за відсутність реакції щодо наступу на Менаку. Хунта ігнорувала кампанію з самого її початку.

Наприкінці квітня та на початку травня бойові дії на південному сході Малі в основному затихли. До травня Ісламська держава у Великій Сахарі контролювала кілька населених пунктів — Андерамбукан, Інфукаретан, Таджалалт, Інсінан та Тамалат. Андерамбукан, населення якого до початку наступу становило 20 000 осіб, було здебільшого обезлюднено разом з іншими селами. ІДВС знову перейшли в наступ наприкінці травня, атакувавши міста Агазрахен Ігаду 20 травня, а також села Еміс-Еміс та Інекар 22 травня Проте ІДВС зазнала великих втрат і відступила назад до Інарабану.

Незважаючи на контратаки, ІДВС все ще контролювала більшу частину малійсько-нігерського кордону в окрузі Менака. Пізніше угруповання заявило про майже повний контроль над малійсько-нігерським кордоном у результаті нападів на той час, включаючи повний контроль над єдиною дорогою, що з’єднує Малі та Нігер.

Битва при Андерамбукані та прибуття ПВК "Вагнер" На початку червня РВА та ГСТІ за підтримки малійської армії та під командуванням лідера ГСТІ Ель-Хаджа Ага Гаму розпочали атаку на Андерамбукан. Будучи заздалегідь попередженою про напад, Ісламська Держава відступила з міста, давши ГСТІ та РВА захопити його без бою. Наступного дня Ісламська Держава розпочала атаку на місто, захопивши його після важких боїв із групами туарегів. Мусса Аг Ачаратуман і Аг Гаму відступили.

Між 11 і 12 червня французькі війська захопили Оумея Ульд Альбакає, старшого командира ІДВС, поблизу Тессіта. Французька влада стверджувала, що Альбакайє був головою ІДВС у провінціях Гурма та Удалан на малійсько-буркінійському кордоні. Альбакай був виявлений після того, як бойові дії між ДНІМ та ІДВС показали його місцезнаходження.

13 червня французькі та чеські війська залишили базу Менака та передали її малійським збройним силам. Також на базі в Менаці розмістилися близько 20-50 російських солдатів воєнізованої групи Вагнера. Командир РВА анонімно повідомив RFI, що РВА раніше не контактувала з вагнерівцями щодо їхнього прибуття, однак все одно готова працювати з ними. 15 липня бойовиками Ісламської держави був збитий безпілотник «Вагнера».

16 червня в Еміс-Емісі, за даними Ісламської Держави, спалахнули бої. Група стверджувала, що вбила 145 туарезьких бійців і захопила кілька машин та важке озброєння, опублікувавши фотографії на підтвердження своєї заяви. Після однієї тільки битви при Андерамбукане ІДВС стверджувала, що вбила 50 бійців-туарегів, опублікувавши 46 трупів як доказ.

Наступ на Менаку та різанина туарегів