Ядерна бомба Mark 90 — отримала прізвисько «Бетті», була ядерною глибинною бомбою часів холодної війни, розробленою Сполученими Штатами в 1952 році.
Мала довжину 3,1 метри, діаметр 80 см і вагу 564 кг, несла ядерну боєголовку Mark 7 потужністю 32 кілотонни. Її призначенням полягало в тому, щоб служити протичовновою зброєю для ВМС Сполучених Штатів.
Випробування Mark 90 було проведено в 1955 році як операція «Вігвам».
Всі агрегати були зняті з озброєння до 1960 року.
Інцидент 25 вересня 1959 року лайнер ВМС США Martin P5M-2 Marlin (BuNo 135540, хвостовий код SG, «6», VP-50) патрулював острів NAS Whidbey, коли був змушений приводнитись в Тихому океані приблизно за 160 км на захід від кордону Вашингтон – Орегон.
Був втрачений корпус глибинної бомби Mark 90 яка так ніколи і не була знайдена, але вона не мала оснащення активною боєголовкою. Десять членів екіпажу були врятовані береговою охороною США після десяти годин на плоту. Преса на той час не була сповіщенаGibson, James N. Nuclear Weapons of the United States – An Illustrated History. Atglen, PA: Schiffer Publishing Ltd., 1996, , , Chapter 12, "Nuclear Anti-Submarine Weapons", p. 214..
Примітки
Посилання
Офіційний фільм міністерства оборони про підводне випробування ядерної глибинної бомби Mark 90 у 1955 році