__TOC__ книжка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) książeczka (mała książka) (1.2) książeczka (dokument)
(1.2) военна книжка → książeczka wojskowa
(1.1) книжле
книга , книжле , книжност , книжар , книжарство , книжарница , книжнина , книжовност , книжовник , книжник , книжа книжен, книжарски, книжовен книжно, книжовно книго-
od
книжка ()
rzeczownik nieżywotny, rodzaj żeński (1.1) książka
(1.1)
книга книжечка книжища книжный книго-
книжка ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) książka (1.2) księgi
(1.1,1.2)
(1.1) Я дуже люблю читати книжки. → Bardzo lubię czytać książki. (1.1) Одна́, зо́всім ю́на (ма́бу́ть, ще на́віть не па́ні, а па́нночка), чита́ла кни́жку в сап'я́новій опра́ві, раз у раз з неува́жною ціка́вістю погляда́ючи туди́ й сюди́. → Jedna, całkiem młoda (prawdopodobnie nawet nie pani, a panienka), czytała książkę w safianowej oprawie, raz po raz spoglądając tu i tam z nieuważną ciekawością.
(1.1) читати книжку • : (1.1) абонува́ти книжки́ → abonować książki
книга , книгарня , книгар , книжність , книжник , книжниця книжчина , книжечка книжковий, книжний книжно книго-