__TOC__ бабуся ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) babusia
(1.1) бабулька
баба , бабішча , бабка , бабуля , бабулька , бабінец бабулін, бабульчын, бабскі, бабін па-бабску
бабуся ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) babusia, babunia
бабуся ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) babcia, babusia (matka ojca lub matki) (1.2) babcia, staruszka
(1.1-2) бабу́с|я, ~і, ~ею; бабу́с|і; deklinacja I, wzór 2
(1.1) Моя бабуся вже стара, їй вісімдесят років. → Moja babcia jest już stara, ma osiemdziesiąt lat.
(1.1) баба; бабця; бабуня, бабусенька, бабусечка (1.2) баба; бабця; бабка, бабуня, бабусенька, бабусечка; бабисько, бабище
(1.1) дідусь
баба , бабка , бабусенька , бабусечка , бабуня , бабонька , бабисько , бабище , бабця , бабня , бабство , бабування , бабизна , бабинець , бабій , бабич бабувати бабин, баб'ячий, бабусин, бабський, бабкуватий