розуміти ()
czasownik przechodni niedokonany (1.1) rozumieć, pojmować
(1.1) розумі́ти, 1 os. розумі́ю, 2 os. розумі́єш; koniugacja I
(1.1) Я не розумію по-українськи. → Nie rozumiem po ukraińsku. (1.1) Я цього́ аж нія́к не розумі́ю. → Ja tego zupełnie nie rozumiem.
розум , розумець , розумок , розумочок , розумність , розуміння , зрозуміння , розумування , зрозумілість , розумник , розумничок , розумниця , розумничка , розумака , розумаха розумітися , зрозуміти , розумніти , розумнішати , розумувати розумний, розумненький, розумовий, розуміючий, зрозумілий розумно, розумово, розуміюче, зрозуміло