Ню Йорк (офіціално The City of New York) є найлюднатїше місто Споєных штатів і ёго метрополітна область належыть ку найлюднатїшым на світї. Місто было заложене Голандянами в роцї 1625 і од року 1790 є найвекшым містом Споєных штатів. Ню Йорк быв тыж першым головным містом Споєных штатів по приятю конштітуції. В сучасности є єдным із світовых центер обходу і фінанчницьтва. Ню Йорк мать тыж цілосвітовый вплив в области медій, політікы, едукації, забавы, уменя, моды і рекламы. Є огниском міджінародных одношінь і діпломації, бо ся ту находить резіденція Орґанізації споєных націй.

Історія

Італіьскый мореплавець Джованні да Верраццано (1485—1528) досяг затокы Нью-Йорк 1524 року, Генрі Гудзон дослїджовав єй 1609 року. Мѣсто засноване як торговельна факторія 1614 року голландцями. 1624 року голландцї заснували поселїня Мангеттен, від 1626 року — фортеця Новий Амстердам, центер голландской колонії Новы Нидерланды. 1664 року єй захватили англїчанѣ, котры не стрітили опору з боку губернатора Стаувесанта, послѣ чого мѣсто было перейменовано в Нью-Йорк () на честь ініціатора захвату — герцога Йоркського.

9-й У юли 1776 року помічник Джорджа Вашингтона прочитав Декларацію независлости Споєных Штатів своїм військам і громадянам Ню Йорка, котры потім вирушили в Боулінг-Грін, де стояла статуя короля Георга III. Потім вони прив'язали мотузкы до статуї, зірвали єй з основы і відвезли останкы в Лічфілд, штат Коннектикут, де більша часть свинцю статуї была перетворена на 42 000 мускетів для континенталной армії. У процесѣ было зрубано навершя на верхівках огорожѣ, побудованої по периметру Боулінг-Грін для защиты статуї, що зображує королівський символ корони. Паркан стоїть і донині, а на мѣсцѣ колишніх навершів короны збереглися нерівні сліди від зарубок. Під час войны за независлость у 1776—1784 англійскі війська окупували Нью-Йорк. У період 1785—1789 років він быв першов столицею США. Від кінця XVIII століття — важный порт і осередок торговлї, промыслу, фінансів, політичного та културного жытя страны. П'ять округів об'єднали 1898 року, і мѣсто зайняло свій теперішнїй територіалный розсяг. Сучасність 1980-тї рокы были періодом помірного зростаня, що змінився великым бумом 1990-х років. Пом'якшення расовой напружености, значне падіня рівня злочинности, зростаня імміграції оновили мѣсто, і населѣня Нью-Йорка вперше в його історії перевищило 8 міліонів осіб. Наприкінцѣ 1990-х мѣсто одержало много переваг від успіхів індустрії фінансового сервісу в період буму «доткомів». Це стало одным з чинників зростаня цін на нерухомість у місті.

Терористичні акты 11 вересня 2001 року торкнулися і столиці США, міста Вашингтон, але Нью-Йорк постраждав найбѣльше внаслідок атак на Всесвітній торговий центр і щільний їдкий дым, який продовжував підніматися від його руїн впродовж декількох місяців після падіння «Веж-Близнюків» та пожежі. Попри це, розчищення епіцентру выбуху завершили швидше, ніж планувалося, і відтоді мѣсто высунуло новы планы для зруйнованої теріторії. Всесвітній торговий центр 1, який побудували на мѣсцѣ Всесвітнього торгового центру, також знаный як Вежа Свободы, став одным з найвыщих хмарочосів у свѣтѣ (1776 футів або 532,8 м).

Катеґорія:Міста США Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту Катеґорія:Населены пункты США