До Нових лівих () у Японії зараховують різноманітні ліві рухи 1960-х років, які, подібно до західних «нових лівих», посіли радикальнішу політичну позицію у порівнянні зі «старими лівими» (до яких у Японії належали Комуністична партія та Соціалістична партія). Японський рух Нових лівих виник напередодні 1960 року, проти американо-японського договору про співпрацю. Рух зростав і диверсифікувався, досягши свого піка у студентській ініціативі , яка була причетна до . Як і їхні колеги на Заході, у 1970-х роках японські Нові ліві зазнали значних внутрішніх розколів, що зрештою призвело до послаблення руху.

Зачатки руху

З 1948 року в Японії існував потужний централізований студентський рух. Він виник завдяки створенню в тому ж році «Дзенґакурен» (або ж «Усеяпонської федерації спілок студентського самоврядування»). Напочатку «Дзенґакурен» залишався під сильним впливом Комуністичної партії Японії (КПЯ), оскільки був заснований на вимогу і за сприяння КПЯ. Однак 1950 року, у відповідь на критику з боку Йосипа Сталіна, КПЯ взяла курс на негайну насильницьку комуністичну революцію в Японії, наказавши студентським активістам вирушити в гори «для формування партизанських загонів». Це рішення стало провальним для Компартії Японії, яка зрештою до 1955 року змінила свою позицію, заперечуючи насильство та частково покладаючи вину за нього на саме студентство. Цей різкий поворот розлютив багатьох студентів, які почали ставити собі питання, чи слід їм продовжувати дотримуватися наказів КПЯ.

Ще один удар був завданий у лютому 1956 року, коли Микита Хрущов таємно засудив сталінізм у своїй доповіді «Про культ особи та його наслідки». Ця доповідь не була висвітлена в офіційних партійних органах, тому Комуністична партія Японії, що тоді стояла на сталіністських позиціях, ніяк не відреагувала. Але копії цієї «секретної промови» поширилися по всьому світу і вплинули на пов'язані з комуністами молодіжні та студентські організації. Восени 1956 року радянська армія жорстко придушила Угорську революцію, посіявши подальше збентеження і розчарування у світовому комуністичному русі.

Під впливом цих подій, студенти-дисиденти з КПЯ, під проводом харизматичного напівсліпого філософа , створили троцькістську . Потім, у грудні 1958 року, інша група троцькістських дисидентів відокремилася від КПЯ і сформувала , відомішу під неофіційною назвою «Бунд» (). У наступні роки ці дві групи розглядатимуться як ранні передвісники нових лівих у Японії.

Примітки

Література

Посилання Legacy of 1960 protest movement lives on — The Japan Times .

Виноски