Будинок настоятеля та трапезна Крупицько-Батуринського монастиря (Спасо-Преображенська церква) — православний храм та пам'ятка архітектури місцевого значення у Вербівці Батуринської територіальної громади Чернігівської області. Частина комплексу Батуринського Миколо-Крупицького монастиря.

Входить до складу Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Історія

До 1803 року в монастирі тепла Спасо-Преображенська церква була дерев'яною і «ветхою». Ігумен Феодосій спочатку отримав у 1801 дозвіл перевезти для теплої церкви іконостас із закритого в Мглинському повіті Костянського Троїцького монастиря, а потім — благословіння побудувати муровану Спасо-Преображенську церкву. Досить швидко було зібрано понад 3 тис. рублів, до яких додали і казенні «ремонтні» гроші. На них 1803 збудована мурована тепла церква (освячена 1804 року). 1811 року вона була розписана всередині.

Початково при церкві роташовувалася спільна монашеська трапеза (столова), через що приміщення власне церкви було доволі тісним. 1834 в монастирі побудовано окрему муровану трапезну з двома келіями. В 1858 стіну, що відділяла церкву від колишньої трапезної, розібрали. Тож церква стала значно більшою та світлішою.

Іконостас — одноярусний, фарбований і позолочений.

Первинно дах будо зведено з «тесу». Пізніше прямо по тесу поклали покриття із листового заліза «картинами».

Довжина храму 14 саженів, ширина — 6, висота до хреста 7,5 саженів.Историко-статистическое описание Черниговской епархіи. Кн. 3 : Мужескіе монастыри. Чернигов: Губернская типографія, 1873. С. 278—279.

Будівля мала пічне опалення, через що звалася «теплою» та «зимовою».

У 1922 р. радянська влада закрила монастир. Деякий час, в 1924—1925 рр. у Спасо-Преображенській церкві розміщувалося дитяче містечко «Первомайский».Кіяшко Л. Матеріали до історії Батуринського Миколаївського Крупицького монастиря впродовж першої половини ХХ ст. // Ніжинська старовина: зб. наук. праць. Вип. 22 (25). Ніжин–Київ, 2016. С. 79–80. Після трагічного випадку — загибелі дитини — заклад закрили, а будівлю храму перетворили на зерносховище, склад та шкільну лавку. Під час пристосування під магазин пам'ятка зазнала значних пошкоджень: було прорубано отвори в несучих стінах північного крила західної частини будівлі.

Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 28.04.1987 № 119 надано статус «пам'ятка архітектури місцевого значення» з охоронним № 41-Чг.

30 травня 2000 р. монастир було відновлено. Він отримав назву Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир УПЦ МП.

В 2001—2004 роках Спасо-Преображенська церква реставрована: в 2002 встановлено баню та освячено хрест, а 16 вересня 2004 єпископом Чернігівським і Ніжинським Амвросієм освячено престол.Соловйов Б. «На круги своя», — по-іншому сприймались ці слова на святі над Сеймом // Голос Присеймів'я. 2004, 22.09. № 74. С.3.

Архітектура Цегляна, Т-подібна у плані церква, подовжена по осі захід-схід, односвітна, безапсидна, перекрита високим скатним дахом складного малюнку. Увінчана декоративним куполом з глухим ліхтариком та головкою на круглому глухому барабані. Має три входи (західний, північний та південний), кожен акцентований колонадою з 4 колон, а західний вхід — колонадою з трикутним фронтоном.

При вході в церкву, праворуч та ліворуч, влаштовано дві комори, де колись зберігалася ризниця.

З обох боків вівтаря розташовані приміщення пономарні.

Див. також Собор святого Миколая Дзвіниця Келії Крупицько-Батуринського монастиря Миколаївська церква (Осіч)

Примітки

Посилання Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 375—376 КРУПИЦЬКО-БАТУРИНСЬКИЙ МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР. Дім настоятеля та трапезна Крупницько-Батуринського монастиря