Мінгату (; , Minggatu; ) — монгольский математик та астроном монгольського походження при маньчжурському дворі. Входить до четвірки найпомітніших математиків імперії Цин свого часу, першим у ряді трьох інших — Дун Ючен (1791-1823), Сян Мінда (1789-1850) та Дай Сю (1805-1860).
Життєпис Він походив із монгольського племені Шарайт із хошуна Урт-Цаган (нині на території аймаку Шилін-Гол). Був у складі Білого прапора.
У 1713 імператор Кансі заснував математичне училище. Викладати там математику він попросив французьких єзуїтів. Туди у 28 років і був зарахований Мінгату.
Його перу належать самобутні роботи у сфері поширення кругових функцій у нескінченних рядах. Ці роботи вперше були опубліковані близько 50 років після його смерті й стали в Китаї предметом чудових розширень у XIX столітті (розкладання в лави тригонометричні та логарифмічні, обчислені алгебраїчно та індуктивно без допомоги диференціального та інтегрального числення).
За десятиліття своєї служби в Імператорській обсерваторії, він брав участь у складанні та редагуванні календаря та вивчення армілярної сфери. Його робота «Швидкий метод розрахунку сегментів та оцінки відношення довжини кола до її діаметра» (завершена його сином та студентами) була значним внеском у розвиток математики в Китаї. Єзуїтська школа залишила багато слідів європейської математичної науки в його математичних роботах, у тому числі використання евклідового поняття безперервної пропорції.
У 1742 брав участь у перегляді Збірника спостережень та обчислювальної астрономії, а у 1756 взяв участь у топографічній зйомці нових територій на Заході, завойованих за Цяньлуна (нині Сіньцзян).
У 1759, незадовго до своєї смерті, очолив Бюро астрономії.
У районі Юцюань міста Хух-Хот, зберігається, можливо, єдина монгольська астрономічна схема, створена в камені. Судячи з її датування, вона могла належати самому Мінгату.
Данина пам'яті На честь Мінгату названо астероїд № 1999AT22.
Книгопис
Suanjing shishu (10 посібників з математики) (1773) Ge yuan mi lu jie fa (Quick Method for Determining Close Ratios in Circle Division) (1774) Shu li jing yun (Збори базових принципів математики) (1723). Видано під наглядом імператора Кансі під редакцією Mei Juecheng, Chen Houyao, He Guozong, Ming Antu, Mei Wending та інших.
Примітки
Посилання Мінгганту в Енциклопедії Британника 明安图в Байдупедії 明安图в енциклопедії Худун